Лютий 2025

          Співробітники Наукової бібліотеки ХДАЕУ постійно займаються підвищенням кваліфікаційних навичок, розвивають свої знання та вміння під час проходження навчання на різноманітних тренінгах, участі у семінарах, та наукових конференціях.

Січень та лютий теж не став винятком, так, в. о директора Наукової бібліотеки ХДАЕУ, заввідділом Світлана ЛЮБИМЕНКО та заввідділом Оксана ТОКОВИЛО взяли участь в освітніх онлайн- вебінарах, присвячених Тижню безпечного Інтернету, організованими Національним банком України та Центром фінансових знань “Талан”. За активну участь у вебінарах вони  отримали відповідні сертифікати:  “Кібербезпека та актуальні форми шахрайства” та “Платіжне шахрайство: досліджуємо разом з Кіберполіцією”,

Світлана ЛЮБИМЕНКО  пройшла освітній курс “Військова психологія від ТЦК до демобілізації”. Заввідділом Світлана ТРИБУХ взяла участь у вебінарі серії Research Smarter “Персональний кабінет, профіль науковця та профіль установи у Web of Science Core Collection”.

Автор: в. о директора НБ ХДАЕУ Світлана ЛЮБИМЕНКО.

Мала академія наук України – це освітня система, що забезпечує організацію і координацію науково-дослідницької діяльності учнів, створює умови для їх інтелектуального, духовного, творчого розвитку та професійного самовизначення, сприяє нарощуванню наукового потенціалу країни. 

На виконання наказу №19 від 28.01.2025р. управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації щодо проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад, турнірів, конкурсів з навчальних предметів, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт, доцент кафедри соціальних та поведінкових наук Херсонського державного аграрно-економічного університету Чепок Роман Володимирович взяв участь у складі журі ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України у науковому відділені філософії та суспільствознавство секції «Соціологія».

Учні-учасники МАН представили до розгляду змістовні та актуальні наукові роботи, які виявляють високий рівень підготовки і творчі здібності.

 

Автор: доц.Роман ЧЕПОК

12 лютого за підтримки Посольства Японії у Києві, у Fairmont Grand Hotel, відбувся Міжнародний науково-практичний семінар E-Export Intensive. Захід об’єднав представників української влади, міжнародного бізнесу та науки для обговорення економічних і психологічних аспектів міжнародної онлайн-торгівлі.

Спікерами семінару стали експерти світових компаній Amazon, E-bay, Etsy, Payoneer та інших міжнародних платформ, які поділилися досвідом та інструментами виходу на глобальні ринки. До участі також були запрошені українські підприємці та науковці, що сприяло створенню майданчика для обміну знаннями та налагодження міжнародного співробітництва.

Херсонський державний аграрно-економічний університет на заході представила професорка кафедри соціальних та поведінкових наук, докторка психологічних наук Наталія Акімова. Вона акцентувала увагу на психологічних аспектах електронної комерції, поведінці споживачів у цифровому середовищі та викликах, з якими стикаються підприємці в умовах глобальної конкуренції.

Такі заходи є важливими для інтеграції українського бізнесу у світовий ринок та розвитку наукових досліджень у сфері міжнародної електронної торгівлі. ХДАЕУ продовжує активно долучатися до міжнародних ініціатив, зміцнюючи співпрацю науки та бізнесу для розвитку сучасної економіки.

Автор: Наталія АКІМОВА, Інна ВАРНАВСЬКА

11 лютого 2025 року відбулось спільне засідання студентських наукових гуртків «Креативна економіка» та«Фінансист» у рамках якого здобувачі економічного факультету: (у тому числі спеціальностей «Економіка», «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», «Підприємництво та торгівля», «Психологія» і інші) відвідали вебінар, який був проведений підполковником поліції, начальником відділу протидії різновидам онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції Національної поліції України Олександром Ульяненковим.

Під час вебінару учасники дізналися про:

–       правила безпеки в інтернеті:

• використання складних та унікальних паролів для кожного облікового запису;
• обережність при переході за посиланнями в електронних листах та повідомленнях, особливо від невідомих відправників;
• регулярне оновлення програмного забезпечення, включаючи операційну систему, браузер та антивірус;
• перевірка безпеки веб-сайтів перед введенням особистих даних або здійсненням фінансових операцій (наявність https в адресному рядку та значка замка) ;
• критичне ставлення до інформації, отриманої в інтернеті, та перевірка її достовірності;
• уважність до фішингових повідомлень та спроб зловжисників отримати особисті дані;
• створення резервних копій важливих даних.

–  останні тенденції у сфері платіжного шахрайства:

• фішинг та його різновиди (SMS-фішинг, vishing) ;
• створення фейкових веб-сайтів, що імітують відомі банки або платіжні системи;
• крадіжка даних банківських карток за допомогою скімінг-пристроїв;
• шахрайство в соціальних мережах та на онлайн-платформах оголошень.

– методи, які використовують шахраї у своїх схемах та як від них захиститися:

• фішинг: надсилання електронних листів або SMS-повідомлень з метою отримання особистих даних (логіни, паролі, номери банківських карток) ;
• створення фейкових веб-сайтів: імітація відомих веб-сайтів для крадіжки даних користувачів;
• скімінг: крадіжка даних банківських карток за допомогою спеціальних пристроїв, встановлених на банкоматах або платіжних терміналах.

Також були розглянуті приклади роботи з попередження та виявлення платіжного шахрайства працівниками кіберполіції. Олександр Ульяненков зазначив, що шахраї постійно шукають нові способи обману, тому важливо бути пильними та обізнаними.

Лектором також була акцентована увага на тому, що одним з поширених видів сучасного шахрайства є шахрайство у сфері торгівлі. Зловмисники часто пропонують товари за дуже низькими цінами або з великими знижками, але вимагають передоплату. Після отримання грошей вони зникають, не виконавши своїх зобов’язань. Тому не варто працювати по передоплаті. Передплата – це: ризик втратити гроші, не отримавши нічого взамін;  відсутність гарантії, що продавець добросовісний та виконає свої зобов’язання; складність, а іноді й неможливість повернути гроші, що переведені на рахунок шахрая. Олександр Ульяненков зазначив, що з метою  захистити себе від шахрайства у сфері торгівлі є необхідним: не довіряти занадто низьким цінам, адже це може бути ознакою шахрайства; перевіряти репутацію продавця в Інтернеті, читати відгуки інших покупців; намагатися уникати продавців, які вимагають передоплату; використовувати безпечні способи оплати, такі як PayPal або оплата банківською карткою з можливістю повернення коштів; ніколи не передавати свої особисті дані, такі як номер банківської картки або пароль від облікового запису, незнайомим людям; бути пильними та обережними, і якщо щось здається вам підозрілим, краще відмовитися від покупки.

Наприкінці вебінару Олександр Ульяненков запропонував учасникам поставити свої питання. Здобувачі жваво відреагували, і розпочалася активна дискусія. Так, здобувачів зацікавили питання щодо схем шахрайства, що зараз є найбільш поширеними; як відрізнити справжній лист від фішингового; що робити, якщо я став жертвою платіжного шахрайства та багато інших.

Олександр Ульяненков детально відповів на всі питання, надавши слухачам корисні поради та рекомендації. Здобувачі вищої освіти залишилися задоволені отриманою інформацією та висловили подяку лектору за цікавий та змістовний вебінар.

 

Дякуємо організаторам і спікеру вебінару за цікаву і корисну інформацію!

 

Особлива подяка нашим захисникам та захисницям, які боронять нас та надають можливість продовжувати наукову та навчальну діяльність на користь нашої країни!

Разом до перемоги!

16 лютого в Україні відзначають День Єднання. Це свято, було засноване 2022 році відповідно до Указу Президента України.

Головна мета цього дня – показати єдність українського народу. Цей день є нагадуванням про те, що ми – один народ зі спільною історією, культурою та баченням майбутнього. Наша національна єдність під час війни, що триває, є безпрецедентною і слугує свідченням колективної стійкості. Ми продовжуємо стояти разом, вірити в Перемогу і підтримувати один одного, працюючи на шляху до світлого майбутнього України.

Хай розум, воля і любов до рідного краю згуртовують нас для здійснення високої мети – процвітання соборної незалежної демократичної могутньої України, надійної запоруки добробуту й щасливого життя її народу.

 

Автор: Наукова бібліотека ХДАЕУ

До Міжнародного дня жінок і дівчат у науці відбулася регіональна науково-дискусійна платформа «Жінка в науці під час війни». Захід об’єднав наукову спільноту Кіровоградщини, Львівщини, Одещини, Київщини, Тернопільщини та Дніпропетровщини.

Херсонський державний аграрно-економічний університет на платформі гідно представила професорка кафедри соціальних та поведінкових наук, докторка психологічних наук Наталія Акімова. Вона поділилася власним досвідом наукової діяльності в умовах війни, акцентуючи увагу на ролі жінок у сучасних дослідницьких процесах та викликах, з якими вони стикаються.

Під час заходу учасники обговорили важливі питання: «Жінка в науці: сучасний тренд чи реальна необхідність», «Гендерні стереотипи та перешкоди на шляху жінки в науці», «Жінка-науковиця в умовах війни: виклики сьогодення».

Представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Кіровоградській області Галина Лугова відзначила позитивну тенденцію зростання кількості жінок у науковій сфері та наголосила на важливості підтримки їх діяльності. Такі заходи є важливим кроком у зміцненні ролі жінок у науці та створенні умов для їхнього професійного зростання, особливо в складних умовах воєнного часу.

 

Автор: Інна ВАРНАВСЬКА

12 лютого 2025 року для здобувачів першого бакалаврського рівня спеціальностей 241 «Готельно-ресторанна справа» та 242 «Туризм і рекреація» відбулася гостьова лекція від Латвійського університету природничих наук і технологій на тему «Cultural recreational heritage and gastronomic tourism in Latvia» (Культурно-рекреаційна спадщина та гастрономічний туризм у Латвії) лектором кафедри гостинності – Marta Eglite.

Під час лекції студенти ознайомилися з унікальними аспектами культурно-рекреаційної спадщини Латвії, особливостями розвитку гастрономічного туризму, а також сучасними тенденціями у сфері гостинності. Лектор поділився цікавими кейсами щодо популяризації національних кулінарних традицій, збереження культурної спадщини та інтеграції гастрономічного туризму в загальний туристичний продукт країни.

Захід сприяв розширенню знань здобувачів про міжнародний досвід у сфері туризму та готельно-ресторанної справи, а також надихнув на подальші дослідження та професійний розвиток у цій галузі.

Завідувач кафедри ГРТБ – Катерина Нікітенко

10-11 лютого 2025 року, у рамках Дня безпечного Інтернету, співробітники Наукової бібліотеки ХДАЕУ взяли участь у вебінарі «Кібербезпека та актуальні схеми шахрайства». Захід був організований з метою підвищення цифрової грамотності та фінансової безпеки  в умовах зростання онлайн-загроз.

Спікер: Тетяна Машлаковська, головний експерт управління зв’язків з громадськістю та фінансової обізнаності НБУ розповіла про:

– правила та способи створення паролів

– захист сторінок в соціальних мережах: багатофакторна автентифікація;

– шахрайські посилання;

– перевірка сайтів;

– повідомлення від шахраїв;

– грошові мули;

– як випадково не стати співучасником злочину;

– актуальні схеми шахрайства.

Подібні заходи є надзвичайно важливими, вебінар сприяв розвитку цифрової обізнаності, формуванню навичок безпечного використання інтернету та протидії кібершахрайству.

 

Автор: в.о. директора НБ ХДАЕУ Світлана ЛЮБИМЕНКО

Вітаємо авторів!

 Нові статті науковців Херсонського державного аграрно-економічного університету, які опубліковані в базах даних Web of Science та Scopus

 

БАЗА: Scopus

АВТОРИ   Кан О.

                  Главацька Ю.

                  Совач К.

                  Макухіна С.

Digitalisation and its role in developing hard skills among university students in Ukraine Vovchasta, N., Kan, O., Hlavatska, Y., Sovach, K., Makukhina, S.                               Multidisciplinary Reviews, 8(Special Issue), art. no. e2024spe070.                 2024     вийшла в  2025

 

БАЗА: Scopus

АВТОРИ  Шепель А.

” Ensuring Sustainable Development of the Agricultural Sector through Financial Instruments in the Context of Climate Change  Opalchuk, R., Shepel, A., Dimov, I., Andrushko, R., Andrushko, M.”                                 Grassroots Journal of Natural Resources, 7(3), pp. s349-s377.

 

БАЗА: Scopus

АВТОРИ  Заводянний В.

                  Волошин М.

                   Кравченко В.

                    Зубенко В.

Experimental study of heat exchangers and mixing machines operation optimisation methods Zavodyannyi, V., Voloshyn, M., Kravchenko, V., Zubenko, V., Zhesan, R.                             Machinery and Energetics, 15(4), pp. 82-93.          Q4         2024           вийшла в 2025

 

 

Робота виконана у рамках конкурсу «Мотивація нескорених 3.0», що проходить у межах соціального проєкту «Scholarship в Україні». Організаторами Конкурсу є «Scholarship в Україні» за сприяння Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» ( https://bahatolaikiv.com.ua/scholarship.html  )

 

 

Наталія Жарінова,

здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти

Херсонський державний аграрно-економічний університет

 

Науковий керівник: Роман Базака

к. н. із соц. ком., доцент кафедри менеджменту, маркетингу та інформаційних технологій Херсонського державного аграрно-економічного університету

 

 

 

ПЛАН ВДОСКОНАЛЕННЯ ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ НА 2025-2026 РОКИ

 

Історична довідка та поточний стан

Херсонський державний аграрно-економічний університет (ХДАЕУ) –один із найстаріших закладів вищої освіти на півдні України, який веде свою історію від заснованого 1874 року Земського сільськогосподарського училища. За майже півтора століття свого існування навчальний заклад пройшов тривалий шлях розвитку й трансформацій, поступово розширюючи спектр освітніх послуг та нарощуючи науковий потенціал, аж поки не досяг нинішнього статусу університету IV рівня акредитації.

На сьогоднішній день в ХДАЕУ здійснюється підготовка близько 3000 студентів денної та заочної форм навчання на 5 факультетах за 30 освітніми програмами різних рівнів вищої освіти. Значна увага в університеті приділяється впровадженню інноваційних форм організації освітнього процесу, зокрема таких як дуальна освіта, агроінтернатура, програми подвійних дипломів тощо. Науковці ХДАЕУ активно долучаються до реалізації низки вітчизняних і міжнародних дослідницьких проєктів, беруть участь у конкурсах на отримання грантів. На базі університету успішно функціонують різноманітні освітні програми – від школи аграрного лідера до школи кулінарної майстерності.

 

Інституційна стійкість університету в умовах воєнного часу

Разом з тим, у 2022 році у зв’язку з повномасштабним російським вторгненням на територію України, Херсонський державний аграрно-економічний університет зіткнувся з безпрецедентними викликами і був змушений тимчасово перенести свою діяльність до м. Кропивницький. Такий крок, попри те, що дозволив зберегти колектив та продовжити освітній процес, спричинив низку серйозних труднощів, пов’язаних, зокрема, із руйнуванням значної частини матеріальної бази університету в Херсоні, відтоком студентів та науково-педагогічних працівників, ускладненням профорієнтаційної роботи в регіоні через окупацію частини Херсонської області тощо.

Слід також визнати, що попри безсумнівні досягнення та вагомий внесок у розвиток аграрної освіти і науки, за низкою параметрів ХДАЕУ все ж поступається одному з провідних закладів вищої освіти – Національному університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП), що функціонує в Києві. Кожен із згаданих університетів має власні стратегічні пріоритети та підходи до розвитку, що обумовлено їх статусом, географічним розташуванням та особливостями соціально-економічного й політичного контексту, в якому вони здійснюють свою діяльність.

 

Порівняльний аналіз освітньо-наукового потенціалу ХДАЕУ

НУБіП, маючи позицію національного дослідницького університету, ставить перед собою амбітні цілі досягнення лідерських позицій у світовому освітньому просторі через входження до престижних міжнародних рейтингів QS і Times Higher Education. Університет має потужний науковий потенціал з розгалуженою структурою наукових шкіл та значними обсягами фінансування досліджень. Велика увага приділяється розвитку наукового парку, комерціалізації наукових розробок та створенню потужного кіберінформаційного дата-центру. В той же час, ХДАЕУ більше орієнтований на регіональне лідерство та має конкретизовані цілі щодо відновлення й розвитку людського потенціалу півдня України, особливо в контексті післявоєнної відбудови. Наукова діяльність університету має більш цільовий характер і концентрується на дослідженнях, актуальних для аграрного сектору південного регіону

Обидва заклади надають важливого значення інтернаціоналізації, але підходи дещо різняться. Якщо Національний університет біоресурсів і природокористування України робить акцент на створенні спільних магістерських програм з університетами Вишеградської групи та розширенні англомовних дисциплін, то Херсонський державний аграрно-економічний університет фокусується на розвитку академічної мобільності та залученні іноземних експертів для підвищення якості освітніх програм. Крім того, ХДАЕУ приділяє більше уваги створенню інноваційних освітніх проєктів, таких як Cyber school та бізнес-школа, які сприяють практичній підготовці студентів.

Фінансові стратегії цих закладів вищої освіти також мають суттєві відмінності. НУБіП, спираючись на статус дослідницького університету, планує значно збільшити частку спеціального фонду за рахунок наукової діяльності. Натомість ХДАЕУ більше зосереджений на диверсифікації джерел фінансування та залученні інвестицій для відновлення матеріально-технічної бази.

Також, варто зазначити, що обидва заклади фокусуються на розвитку студентського самоврядування та виховної роботи. Однак, з огляду на воєнні події, Херсонський ЗВО робить більший акцент на патріотичному вихованні та психологічній підтримці студентів.  

Щодо корпоративної культури, то Національний університет біоресурсів і природокористування України зосереджується на розвитку академічних традицій та зміцненні міжнародного іміджу університету, тоді як в ХДАЕУ, більше уваги приділялося формуванню нової корпоративної культури та відновленню впізнаваності закладу.

Попри відмінності в пріоритетах, Херсонський державний аграрно-економічний університет має власні конкурентні переваги, наприклад,  глибоке розуміння потреб регіонального агробізнесу та сформовані наукові школи. Однак, навіть після деокупації Херсона та повернення університету в рідне місто, відновлення інфраструктури та людського капіталу буде складним та тривалим процесом.

 

Саме тому постає необхідність розробки чіткого плану вдосконалення ХДАЕУ на 2025-2026 роки, який враховуватиме як наявні досягнення, так і виклики, які стоять перед новими можливостями для розвитку.

1. Розвиток контингенту та якості освіту.

ЗВО варто замислитися про збільшення контингенту студентів денної форми навчання до понад 1000 та загальної кількості здобувачів освіти понад 3000. Серед пріоритетів – формування оптимальних за розміром академічних груп, що забезпечить індивідуальний підхід до кожного студента та високу якість підготовки. Важливим напрямком є активізація наукової діяльності через публікації у провідних міжнародних виданнях (Scopus та Web of Science = 100), успішну участь студентів у всеукраїнських олімпіадах та конкурсах наукових робіт (20+), реалізацію масштабних дослідницьких проектів – все це сприятиме зміцненню наукового авторитету університету. А вирішальним конкурентоспроможним кроком стане розвиток системи довузівської підготовки – створення підготовчих курсів, проведення предметних олімпіад, організація літніх шкіл для старшокласників.

Для успішної інтеграції в європейський освітній простір, до якої прагне ХДАЕУ, необхідна підготовка конкурентоспроможних фахівців, здатних відповідати викликам сучасного ринку праці. Досягнення цієї мети вимагає впровадження нових освітніх програм, що відповідатимуть актуальним потребам аграрного сектора, а також активного залучення студентів до наукових досліджень як з Херсонщини, так і з інших областей.

2 Модернізація освітнього процесу.

Ключовим пріоритетом розвитку ХДАЕУ на найближчу перспективу має стати системне оновлення змісту та методів навчання. Спираючись на успішний досвід впровадження дуальної освіти на агрономічному та економічному факультетах, цю практику варто масштабувати на всі спеціальності. Для організації виробничого навчання і стажування студентів доцільно розширити мережу підприємств-партнерів, насамперед за рахунок провідних агрохолдингів та фермерських господарств Херсонської, Миколаївської, Одеської областей – регіонів, де ХДАЕУ має потужний вплив і авторитет.

Окрему увагу слід приділити масштабуванню програми агроінтернатури. Цей інноваційний освітній проєкт, ініційований понад 5 років тому, вже довів свою ефективність, забезпечивши відмінні результати працевлаштування випускників агрономічних спеціальностей. Тепер його варто поширити на здобувачів інших галузей підготовки – як задля посилення їх практичних компетентностей, так і для поліпшення іміджу ХДАЕУ в очах роботодавців.

В освітньому процесі необхідно зберегти фокус і на розвитку успішних проєктів, що формують у студентів лідерські якості, підприємницьке мислення, інноваційність. Школа аграрного лідера, що функціонує в університеті, має всі підстави для розширення й залучення більшої кількості амбітної молоді. Перспективними напрямами також вбачаються реалізовані в ХДАЕУ перші в Україні освітні стартапи з формування цифрових компетентностей та економічної грамотності здобувачів – Cyber School та «Школа економіки». Їх доцільно наповнити новими програмами та масштабувати на інші спеціальності.

3.Запровадження нових спеціальностей та освітніх програм.

Для посилення позицій на ринку освітніх послуг важливо оперативно реагувати на динамічні зміни в аграрному секторі і суміжних галузях. ХДАЕУ має всі можливості для розширення спектру підготовки фахівців відповідно до сучасних трендів і потреб економіки.

Важливим напрямком диверсифікації освітніх програм є впровадження спеціальностей, орієнтованих на глобальні тренди сталого розвитку. Це включає такі перспективні напрямки, як органічне землеробство, вирощування нішевих культур, еколого-економічні аспекти природокористування та біоенергетика. Зокрема, екологічний факультет ХДАЕУ вже має успішний досвід впровадження інноваційної освітньої програми «Екологічний контроль та аудит», яка може стати фундаментом для розроблення нових спеціалізацій – з екологічного менеджменту, комплексного управління відходами та інших актуальних напрямків.

Не менш перспективним є напрямок підготовки фахівців у сфері сучасних біотехнологій – генна інженерія, передові клітинні технології, розробка біопрепаратів для захисту рослин і підвищення родючості ґрунтів. Біолого-технологічний факультет ХДАЕУ має унікальну можливість розвивати цей напрямок через тісну співпрацю з провідними селекційно-генетичними установами НААН України, що забезпечить високу якість прикладних освітніх програм та їх відповідність сучасним науковим стандартам.

4. Інтенсифікація науково-дослідної діяльності.

Пріоритетом для університету має стати встановлення партнерських відносин у сфері досліджень та розробок з бізнес-середовищем. Виробничі компанії, зокрема великі агрохолдинги, зацікавлені у вкладенні коштів у наукові центри, які здатні розробляти та комерціалізувати інноваційні технології для аграрного сектору. У зв’язку з цим, доцільно створити на кожному факультеті ХДАЕУ проблемні науково-дослідні лабораторії (НДЛ), які займатимуться вивченням найбільш актуальних для регіону питань, таких як ресурсозберігаючі технології зрошуваного землеробства, органічні системи захисту рослин, методи підвищення посухостійкості сортів, а також розвиток зеленої економіки. Важливо, щоб фінансова підтримка створення таких лабораторій забезпечувалася бізнес-партнерами.

5.Подальша інтернаціоналізація діяльності.

Для зміцнення конкурентних позицій ХДАЕУ на вітчизняному і міжнародному ринках освітніх послуг важливо інтенсифікувати євроінтеграційний вектор, нарощувати присутність у європейському освітньому просторі.

Орієнтиром для ХДАЕУ є досвід НУБіП, визнаного лідера серед аграрних ЗВО України за кількістю іноземних студентів, укладених угод про співпрацю, реалізованих проєктів. Декілька років тому, попри карантинні обмеження, там здобували освіту близько 1000 іноземців з більш ніж 50 країн. Залучення контингенту студентів з-за кордону не лише диверсифікує джерела фінансування ЗВО, а й сприяє формуванню сучасної корпоративної культури, навичок міжкультурної комунікації у викладачів і студентів.

Для підвищення привабливості Херсонського державного аграрно-економічного університету, потрібно розширити кількість англомовних програм бакалаврського й особливо магістерського рівнів. Реклама цих освітніх продуктів на таргетованих освітніх онлайн-ресурсах (Studyportals, Keystone) та регулярна участь у відповідних спеціалізованих виставках дасть змогу залучити додатковий контингент студентів.

Другий складник інтернаціоналізації – участь студентів і науково-педагогічних працівників (НПП) у програмах кредитної мобільності, насамперед Erasmus+. На найближчі роки варто поставити за мету щорічно відряджати до іноземних партнерів не менше 5% здобувачів та 10% НПП.

6.Посилення профорієнтаційної роботи.

Несприятливі демографічні тенденції, зростання освітньої міграції, запровадження індикативної вартості навчання за контрактом об’єктивно загострюють конкуренцію між університетами за абітурієнта. Тож лише активна роз’яснювальна кампанія у поєднанні з підвищенням якості підготовки фахівців у ХДАЕУ здатні забезпечити набір студентів.

Перш за все, варто оновити концепцію профорієнтаційної діяльності, зробивши її максимально адресною і таргетованою. При виборі цільових аудиторій доцільно орієнтуватися на специфіку аграрних спеціальностей ХДАЕУ, його конкурентні переваги та особливості регіонального аграрного сектору.

Ключовим елементом стратегії має стати використання сучасних комунікативних та цифрових технологій. Це включає таргетовану рекламу в соціальних мережах, створення привабливого контенту про студентське життя, демонстрацію успішних кар’єрних траєкторій випускників.

Перспективним напрямком є поглиблення партнерства з професійно-технічними навчальними закладами, сільськогосподарськими підприємствами та об’єднаними територіальними громадами. Такі взаємодії дозволять не лише залучити абітурієнтів, але й забезпечити їм якісну практичну підготовку та подальше працевлаштування.

 

Висновки та перспективи подальшого розвитку

Підсумовуючи, слід зазначити, що Херсонський державний аграрно-економічний університет, незважаючи на численні виклики, з якими він стикається, має значні перспективи для подальшого розвитку. Його історія, що налічує понад 150 років, свідчить про міцний фундамент, який дозволяє сподіватися на успішну адаптацію до нових умов аграрного сектору.

Важливою частиною майбутнього університету стане реалізація ініціатив, які допоможуть подолати існуючі труднощі. Серед основних напрямків, що потребують уваги, є модернізація освітніх програм, яка забезпечить відповідність навчання сучасним вимогам ринку праці. Впровадження нових спеціальностей, що відповідають глобальним тенденціям сталого розвитку аграрної сфери, також підвищить конкурентоспроможність університету.

Крім того, активізація наукової діяльності та укріплення співпраці з бізнесом відкриють нові можливості для комерціалізації наукових розробок. Це, в свою чергу, позитивно вплине на матеріально-технічну базу університету. Інтернаціоналізація освітнього процесу, зокрема залучення іноземних студентів і партнерів, створить нові шляхи для обміну досвідом та знаннями.

Не менш важливою є профорієнтаційна робота, яка дозволить залучити більше абітурієнтів і зміцнити імідж університету як надійного освітнього закладу. Використання сучасних комунікаційних технологій та активна взаємодія з місцевими аграрними підприємствами сприятимуть формуванню позитивного образу університету серед молоді.

Таким чином, завдяки комплексному підходу до вирішення поставлених завдань, Херсонський державний аграрно-економічний університет має всі шанси стати важливим осередком аграрної освіти в Україні. Успішне втілення визначених стратегій забезпечить ЗВО гідне місце в національному освітньому просторі та стане вагомим чинником соціально-економічного розвитку регіону.

Додаток 1.

Стратегічна матриця розвитку ХДАЕУ на 2025-2026 роки

Напрямок	Кроки	Ресурси	Інструменти	Очікувані результати	Критерії оцінювання
Освітній процес	Модернізація освітніх програм.	Кадровий потенціал.	Освітні платформи.	Підвищення якості освіти на 30%.	Рівень акредитації.
	Розширення практичної підготовки.	Матеріально-технічна база.	Методичні розробки.	Збільшення працевлаштування випускників.	Відгуки роботодавців.
		Партнерства з підприємствами.	Стажувальні програми.		Кар’єрна траєкторія випускників.
Наукова діяльність	Створення дослідницьких лабораторій.	Наукові кадри.	Наукометричні бази. конференції.	Збільшення публікацій у Scopus на 40%.	Індекс цитування.
	Комерціалізація розробок.	Лабораторне обладнання.	Проєктне фінансування.	Отримання 3-5 патентів.	Кількість патентів.
	Публікаційна активність.	Грантові кошти.			Обсяг залучених коштів.
Міжнародна інтеграція	Англомовні освітні програми.	Викладачі з іноземною мовою.	Освітні платформи.	Збільшення іноземних студентів на 50%.	Кількість іноземців.
	Академічна мобільність.	Міжнародні партнерства.	Маркетингові кампанії.	Розширення географії партнерств.	Міжнародні рейтинги.
	Залучення іноземних студентів.	Маркетинговий бюджет.	Програми обміну.		Угоди про співпрацю.
Профорієнтація	Цифрові комунікації.	Комунікаційна команда.	Соціальні мережі.	Збільшення абітурієнтів на 25%.	Конкурс абітурієнтів.
	Партнерства зі школами.	Digital-бюджет.	Освітні виставки.	Підвищення впізнаваності бренду.	Вступна статистика.
	Таргетована реклама.	Студентські амбасадори.	Профорієнтаційні заходи.		Охоплення аудиторії.

 

Робота виконана у рамках конкурсу «Мотивація нескорених 3.0», що проходить у межах соціального проєкту «Scholarship в Україні». Організаторами Конкурсу є «Scholarship в Україні» за сприяння Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (https://bahatolaikiv.com.ua/scholarship.html)