Березень 2026

У межах засідання гуртка учасники — здобувачі освіти першого року навчання спеціальностей D1 Облік і оподаткування, D2 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок, D7 Торгівля — розглядали ключові математичні концепції, що лежать в основі алгоритмів машинного навчання, зокрема лінійну алгебру, теорію ймовірностей, математичну статистику та оптимізаційні методи.

Особлива увага приділялася аналізу реальних прикладів використання штучного інтелекту в різних сферах – від медицини до фінансів.

Здобувачі вищої освіти:Микола РОМАНЕНКО, Микола РУДЕНКО, Євген ТИМЧЕНКО, Єлизавета ВЛАСЕНКО, Ніколь КУБАНЕЦ, Віктор КОВАЛЬОВ, Анастасія ПОПОВА, Аліна ШЕВЕРЯпідготували та представили доповіді з мультимедійними презентаціями результатів своїх досліджень та напрацювань з теми гуртка.

Представлені матеріали викликали жваве обговорення та сприяли глибшому розумінню теми.

У своїх виступах здобувачі також звернули увагу на переваги використання штучного інтелекту у вивченні математичних дисциплін, зокрема для візуалізації складних понять, індивідуалізації навчання та автоматизації розв’язування задач.

Водночас було наголошено на необхідності поєднання традиційних методів навчання з сучасними цифровими технологіями задля досягнення найкращих освітніх результатів.

Робота гуртка сприяє розвитку аналітичного мислення, навичок дослідницької діяльності та командної роботи. Участь у гуртку є важливим кроком для здобувачів освіти, які прагнуть пов’язати свою майбутню професійну діяльність із галуззю інформаційних технологій та штучного інтелекту.

Запрошуємо всіх зацікавлених здобувачів вищої освіти долучитися до роботи гуртка!

23.03.2026. Ірина ДЕБЕЛА, Тетяна БІЛОУСОВА

20 березня 2026 року здобувачі освітніх програм «Агроінженерія» та «Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство» долучилися до гостьової лекції освітнього проєкту «Агрокебети» на тему «Технічна інженерія».

Захід відбувся у форматі відкритого професійного діалогу. Лектором виступив Роман КУЗЬМІН − технічний директор компанії «TAS Agro», який поділився зі студентами сучасними підходами в інженерії, практичним досвідом роботи в галузі та актуальними тенденціями розвитку технічних систем.

Під час лекції студенти мали можливість ознайомитися з реальними кейсами, поставити запитання та отримати цінні поради щодо професійного розвитку. Такий формат взаємодії сприяє поєднанню теоретичних знань із практикою та підвищує мотивацію до навчання.

Автор: Анастасія МАЛЯРЧУК

У межах поширення сучасних освітніх практик та інтеграції наукових підходів у навчальний процес професор кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка Херсонського державного аграрно-економічного університету Наталія Бордюг виступила спікером обласного семінару для вчителів біології та географії на тему «Методики викладання природничих наук під час війни», організованого Одеський обласний гуманітарний центр позашкільної освіти та виховання.

Під час заходу було презентовано результати наукових досліджень на тему «Еколого-практичні кейси як інструмент розвитку відповідального ставлення до довкілля», а також авторський методичний посібник «Проєктні кейси “Екопростір майбутнього України”», що відображає сучасні підходи до формування екологічної культури та практичних навичок здобувачів освіти.

Представлені кейси базуються на принципах студентоцентрованого навчання, проєктного підходу та практикоорієнтованої підготовки, що безпосередньо відповідає вимогам освітніх програм Е2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища». Їх впровадження сприяє досягненню програмних результатів навчання, зокрема:

–       здатності здійснювати екологічний аналіз і оцінювання стану довкілля;

–       формуванню навичок розроблення та реалізації природоохоронних проєктів;

–       застосуванню міждисциплінарних підходів у вирішенні екологічних проблем;

–       прийняттю обґрунтованих управлінських рішень у сфері охорони довкілля;

–       розвитку відповідальності за результати професійної діяльності у контексті сталого розвитку.

Особливу увагу під час семінару було приділено ролі еколого-практичних кейсів як ефективного інструменту формування:

–       екологічного мислення та культури;

–       практичних умінь польових і аналітичних досліджень;

–       навичок командної роботи та комунікації;

–       критичного мислення та прийняття рішень в умовах невизначеності.

Запропоновані кейси охоплюють широкий спектр актуальних тем – від енергоефективності, сталого сільського господарства та урбаністичних екосистем до оцінки впливу забруднення, відповідального споживання та створення еколого-освітніх просторів у громадах. Такий підхід дозволяє інтегрувати навчання з реальними викликами та сприяє активній участі здобувачів у трансформації довкілля на локальному рівні.

Семінар став ефективною платформою для обміну досвідом, впровадження інноваційних освітніх методик та налагодження міжрегіональної співпраці, що є важливим елементом розвитку освітніх програм і забезпечення їх відповідності сучасним вимогам якості освіти.

Отримані напрацювання активно впроваджуються в освітній процес кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка та сприяють підготовці конкурентоспроможних фахівців, здатних працювати в умовах сучасних екологічних викликів і реалізовувати принципи сталого розвитку.

 

Автори: Віталій ПІЧУРА, Наталія БОРДЮГ, професори кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка

(23.03.2026р.)

Здобувачі вищої освіти кафедри менеджменту, маркетингу та інформаційних технологій Херсонського державного аграрно-економічного університету взяли активну участь у ХІІ Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Сучасний менеджмент: витоки, реалії та перспективи розвитку», яка відбулася на базі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького.

У межах конференції здобувачі ХДАЕУ не лише долучилися до обговорення актуальних питань розвитку менеджменту, а й гідно представили власні наукові напрацювання.

–                       Левченко Анастасія Олександрівна, здобувачка 1 курсу спеціальності 073 (D3) «Менеджмент», виступила з доповіддю на тему
«Leadership and managerial competencies in the context of the digital economy»
(науковий керівник – к.е.н., доцент Ганна Жосан).

–                       Ковальчук Дарина Олександрівна, здобувачка 3 курсу спеціальності 075, презентувала дослідження на тему:
«Інноваційні інструменти бізнесу на підтримку його стійкості в умовах військових загроз»
(науковий керівник – к.е.н., доцент Світлана Боліла).

–                      Сагайдак Олексій Миколайович, здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за спеціальністю 051 «Економіка», представив доповідь на тему:
«Agile-менеджмент як інструмент підвищення адаптивності підприємств аграрного сектору в умовах невизначеності»
(науковий керівник – к.е.н., доцент Ігор Олійник).

Усі учасники продемонстрували високий рівень підготовки, актуальність досліджень та здатність до аналітичного осмислення сучасних управлінських викликів.

Окремо варто відзначити, що за результатами участі здобувачі були відзначені сертифікатами, а завідувачці кафедри Ганні Жосанвручено подяку за підготовку здобувачів вищої освіти до участі у конференції, що підтверджує високий рівень наукового керівництва та активну участь кафедри у розвитку студентської науки.

Участь у подібних заходах сприяє формуванню професійних компетентностей, розвитку навичок публічних виступів та інтеграції здобувачів у наукову спільноту України.

Херсонський державний аграрно-економічний університет і надалі підтримує наукові ініціативи здобувачів, створюючи можливості для їх професійного зростання та реалізації в умовах сучасних викликів.

У межах інтернаціоналізації освітнього процесу та інтеграції європейського досвіду у підготовку фахівців здобувачі освітніх програм Е2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища» Херсонського державного аграрно-економічного університету успішно пройшли міжнародний онлайн-курс «Аграрна політика ЄС та майбутнє українського сільського господарства в контексті вступу до ЄС», який тривав з 26 лютого по 13 березня 2026 року.

Захід було організовано освітньою платформою Агрокебети у співпраці з Ukrainian Agribusiness Club та IAMO – одним із провідних європейських дослідницьких центрів у сфері аграрної економіки та сталого розвитку.

У межах курсу здобувачі прослухали 12 лекцій від провідних міжнародних експертів, серед яких Thomas Herzfeld, Stephan von Cramon-Taubadel, Alfons Balmann, Sebastian Lakner, Rudolf Mögele, Janine Pelikan та інші.

Навчальна програма охоплювала ключові аспекти Спільної аграрної політики ЄС (CAP), механізми державної підтримки агросектору, інструменти впровадження кліматично орієнтованих практик, а також екологічні стандарти, які є обов’язковими для функціонування на європейському ринку. Особливу увагу приділено питанням декарбонізації агровиробництва, збереження біорізноманіття, сталого управління ґрунтовими та водними ресурсами.

Участь у курсі безпосередньо сприяє досягненню програмних результатів навчання освітніх програм Е2 (101) та G2 (183), зокрема:

–       здатності аналізувати європейські екологічні політики та інтегрувати їх у професійну діяльність;

–       застосування знань щодо оцінювання екологічних ризиків і впливів агровиробництва на довкілля;

–       розроблення та впровадження екологічно безпечних технологій і управлінських рішень;

–       використання міжнародного досвіду та стандартів ЄС у сфері охорони довкілля;

–       формування навичок діяльності в умовах кліматичних змін і трансформації агросистем.

Аналіз аграрних моделей країн Центральної та Східної Європи дозволив здобувачам визначити ефективні шляхи адаптації українського аграрного сектору до вимог ЄС. Було підкреслено, що екологізація виробництва та впровадження принципів сталого розвитку є ключовими чинниками підвищення конкурентоспроможності України на європейському ринку.

Участь у міжнародному курсі є важливою складовою практикоорієнтованої підготовки та інтернаціоналізації освітніх програм, що відповідає сучасним вимогам забезпечення якості вищої освіти та акредитаційним підходам. Отримані знання та навички сприятимуть підготовці конкурентоспроможних фахівців, здатних ефективно працювати в умовах євроінтеграції та реалізовувати принципи сталого розвитку і Європейського зеленого курсу (Green Deal).

Кафедра екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка послідовно інтегрує міжнародний досвід у навчальний процес, забезпечуючи високий рівень підготовки здобувачів та їх відповідність сучасним викликам екологічної та аграрної трансформації.

Автор: Ольга Овезмирадова, доцент кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка

(23.03.2026р.)

23 березня 2026 року в комунальному закладі «Ліцей «Нова українська школа» Кропивницької міської ради відбулася змістовна профорієнтаційна зустріч для учнів випускних класів.

У межах заходу Жанна Федірко, доцент кафедри соціальних та поведінкових наук Херсонського державного аграрно-економічного університету, детально ознайомила одинадцятикласників із ключовими особливостями вступної кампанії 2026 року. Представниця університету презентувала широкий спектр сучасних освітніх програм, наголосивши на унікальних можливостях, які відкриваються перед студентами ХДАЕУ: від якісної теоретичної бази до практичної підготовки на провідних підприємствах галузі.

Під час спілкування особливий акцент зроблено на важливості усвідомленого вибору професії, що відповідає викликам часу. Жанна Федірко розповіла про найбільш актуальні та затребувані на сучасному ринку праці спеціальності, які можна опанувати в університеті, а також про переваги навчання в одному з найстаріших та найавторитетніших закладів освіти регіону.

Зустріч пройшла у теплій і конструктивній атмосфері, де кожен учень мав змогу отримати вичерпні відповіді на запитання щодо умов вступу, специфіки студентського самоврядування та реальних перспектив працевлаштування після здобуття диплома. Така активна комунікація з молоддю є важливим кроком у формуванні нової генерації фахівців, готових до розбудови економічного та соціального потенціалу країни.

 

Автори: Жанна ФЕДІРКО, Інна ВАРНАВСЬКА

У межах професійного розвитку здобувачі спеціальностей «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», «Облік і оподаткування» та «Торгівля і підприємництво» відвідали вебінар на тему «Національний банк України: історія та основні функції», спікером якого виступив керівник Музею грошей Національного банку України Денис Толочко. У ході заходу було висвітлено ключові етапи становлення та розвитку центрального банку, особливості запровадження національної валюти, а також виклики, що супроводжували проведення грошової реформи в Україні.

Здобувачам було представлено основні функції Національного банку України, серед яких: забезпечення стабільності грошової одиниці, реалізація монетарної політики, регулювання діяльності банківського сектору, організація готівкового обігу та здійснення валютного контролю. Значну увагу приділено інструментам грошово-кредитної політики, зокрема обліковій ставці, операціям на відкритому ринку та механізмам рефінансування банків.

Розглядалися особливості введення в обіг національної валюти – гривні, включаючи етапи грошової реформи, технічні та організаційні аспекти виготовлення банкнот і монет, а також заходи щодо забезпечення їх захисту від підробок. Було наведено приклади пам’ятних і ювілейних монет, що відображають історико-культурну спадщину України. Окремий блок слайдів був присвячений сучасним викликам, з якими стикається Національний банк України, зокрема забезпеченню фінансової стабільності в умовах глобальних економічних коливань, цифровізації банківських послуг та впровадженню інноваційних фінансових технологій.

Зазначена інформація викликала підвищену зацікавленість, оскільки дозволила не лише поглибити знання щодо діяльності центрального банку, а й сформувати системне бачення його ролі у розвитку національної економіки. Цікавим є той факт, що Національний банк України відіграє ключову роль не лише у забезпеченні стабільності грошової одиниці, але й у впровадженні сучасних фінансових технологій, зокрема розвитку безготівкових розрахунків і цифровізації банківських послуг. Наведені лектором приклади сприяли кращому усвідомленню масштабу та значущості діяльності центрального банку в сучасних умовах.

Висловлюємо подяку керівнику Музею грошей Національного банку України Денису Толочку за змістовну інформацію та цікаві факти.

Доцент кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка Вікторія Мельник успішно пройшла підвищення кваліфікації за програмою «Професійний розвиток педагога в умовах освітніх трансформацій», організованою Державною установою «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» у період 17–19 березня 2026 року (дистанційна форма навчання, обсяг – 30 годин). Зміст програми був сфокусований на актуальних викликах вищої освіти та охоплював питання модернізації лекційних занять, індивідуалізації освітнього процесу, розвитку навичок самоменеджменту здобувачів, впровадження інноваційних технологій у практичну підготовку, використання інтерактивних методів навчання (зокрема рольових і проєктивних технік), а також підходів до формування критичного мислення та прийняття обґрунтованих рішень у межах інструментів Європейського простору вищої освіти.

Окрему увагу в межах курсу було приділено забезпеченню якості освіти, узгодженню освітніх результатів із вимогами сучасного ринку праці та ролі викладача як фасилітатора навчального процесу.

Отримані результати підвищення кваліфікації мають прикладний характер і вже інтегруються в освітній процес освітніх програм спеціальностей Е2 (101) «Екологія» і G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища». Освітня програма спрямована на підготовку конкурентоспроможних фахівців, здатних розробляти та впроваджувати сучасні природоохоронні технології, здійснювати оцінку впливу на довкілля, впроваджувати системи екологічного моніторингу та приймати ефективні управлінські рішення у сфері сталого розвитку. У цьому контексті впровадження студентоцентрованих підходів, інтерактивних форматів навчання та сучасних інструментів забезпечення якості освіти дозволяє посилити формування як загальних, так і фахових компетентностей здобувачів.

Результати навчання за програмою підвищення кваліфікації використовуються при оновленні змісту освітніх компонентів, удосконаленні методичного забезпечення дисциплін, а також при розробці практикоорієнтованих завдань і кейсів, що відображають реальні екологічні виклики. Це сприяє підвищенню якості освітнього процесу, забезпечує відповідність освітньої програми сучасним вимогам та підсилює кадровий потенціал.

 

Автор: Вікторія Мельник, к.с.-г.н., доцент кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка

(23.03.2026р.)

Кафедра водних біоресурсів та аквакультури ХДАЕУ підвела підсумки творчого конкурсу креативний батл «Твоя творчість VS Штучний інтелект» https://www.ksau.kherson.ua/ksau/news/13957-2026-02-10-1.html

Конкурсна комісія розглянула всі роботи, які надходили з усіх куточків України.

Було отримано велику кількість різноманітних робіт: від рисунків власноруч намальованих – до сучасних цифрових зображень із використанням штучного інтелекту. Кожна робота вирізнялася індивідуальністю, оригінальністю і власним баченням теми.

 

Особливо приємно відзначити, що cеред учасників проявили таланти і найменші за віком учні молодших класів, це свідчить про зростаючу мотивацію та бажання самовираження змалку!

Вітаємо переможців, з якими зв’яжеться представник кафедри для уточнення інформації отримання призів згідно інформації вказаної в гугл-формі.

 

Досвід показав, що такі заходи є цікавими та мотивуючими, у зв’язку з цим надалі будемо продовжувати за таким вектором – слідкуйте за новинами сайту https://www.ksau.kherson.ua/; https://www.facebook.com/wbaaqua

 

Принагідно нагадуємо, тривають підготовчі курси до вступу ХДАЕУ: чекаємо саме на таких обдарованих вступників для ОПП, ОНП Н5 Водні біоресурси та аквакультура!

https://www.ksau.kherson.ua/files/konferencii/2026/01/info_list_2026_1-23.pdf

 

 

Підсумовуючи результати, можна впевнено сказати, що у світі сучасних технологій надзвичайно важливо не втратити головне: індивідуальність, яка залишається справжньою цінністю мистецтва! Про що і продемонстрували в своїх роботах наші юні учасники!

 

Автори: член конкурсної комісії, старший викладач, доктор філософії МЕЛЬНИЧЕНКО Софія, в.о. зав.кафедри, доцент кафедри Водних біоресурсів та аквакультури Олена ГОНЧАРОВА

20 березня 2026 року, у контексті глобальних екологічних ініціатив у день відзначення Всесвітнього дня Землі та напередодні Всесвітнього дня води, науковці Херсонського державного аграрно-економічного університету представили результати стратегічно важливого дослідження на Міжнародному форумі «ІНТЕГРАЦІЯ ОСВІТИ, НАУКИ ТА ВИРОБНИЦТВА», який відбувся на базі Миколаївського національного аграрного університету.

Форум об’єднав провідних науковців, представників органів влади та агробізнесу, ставши ключовою платформою для обговорення викликів відновлення аграрного сектору та екосистем Півдня України.

З доповіддю виступили професори кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка ХДАЕУ Віталій Пічура та Лариса Потравка із темою: «Від іригації до аридизації: наслідки осушення Каховського водосховища».

Представлене дослідження стало одним із центральних наукових акцентів форуму, оскільки вперше на системному рівні було розкрито механізми трансформації агроландшафтів після втрати іригаційної водогосподарської системи.

Науковці доводять, що осушення Каховського водосховища спричинило системний режимний зсув у функціонуванні агроландшафтів зони зрошення – від антропогенно керованої гідрологічної системи до кліматично детермінованого аридного стану.

До руйнування іригаційної інфраструктури саме іригація виступала ключовим фактором екологічної стабільності, забезпечуючи:

–     водний баланс і підтримання ґрунтової вологи;

–     буферність системи щодо кліматичних коливань;

–     біокліматичну стійкість агровиробництва;

–     стабільність природних екосистем.

Втрата водорегуляції призвела до запуску каскаду деградаційних процесів, що одночасно охопили гідрологічну, теплову, біопродуктивну та ґрунтову підсистеми.

Унаслідок цього водозалежні території Півдня України втратили:

–     буферну здатність згладжувати кліматичні екстремуми;

–     біокліматичну стійкість до теплових навантажень;

–     енергетичну збалансованість поверхні через зниження випаровування.

Сформувався новий тип функціонування системи – кліматично некерований аридний режим, для якого характерні синхронні процеси виснаження ґрунтової вологи, термічної ампліфікації та деградації рослинного покриву.

Фактично відбулося руйнування самої основи функціонування агроландшафтів: регіон переходить у нову реальність, де водний баланс, теплове навантаження та стан рослинності визначаються кліматом без компенсуючої ролі іригації.

«Ми спостерігаємо не просто деградацію зрошуваних земель, а втрату системної буферності – агроландшафти більше не здатні компенсувати кліматичні екстремуми».

«Руйнування іригаційної інфраструктури призвело до каскадного ефекту: водний дефіцит трансформується у теплове перевантаження та втрати біопродуктивності».

«Це приклад системного режимного зсуву, коли територія переходить у новий стан функціонування –ризикований і некерований».

Особливого змісту представленню результатів додає його символічний контекст – Всесвітній день Землі та Всесвітній день води. Це підкреслює, що локальні зміни, спричинені осушенням Каховського водосховища, мають глобальне значення як приклад втрати стійкості великих природно-антропогенних систем.

Осушення Каховського водосховища спричинило фактичне руйнування агровиробництва на значних площах і запустило процеси глибокої деградації аграрної економіки регіону.

За відсутності відновлення водогосподарської інфраструктури та в умовах посилення кліматичних змін прогнозується подальша інтенсифікація процесів аридизації територій Півдня України.

Наукові результати отримані в межах міжнародної співпраці за підтримки провідних інституцій:

–    Canadian Institute of Ukrainian Studies (University of Alberta, Канада) – у рамках програми Ihor Roman Bukowsky Sustainable Development Endowment Fund;

–    Institute for Human Sciences (IWM, Відень, Австрія) – у межах програми «Documenting Ukraine».

Доповідь викликала жваву дискусію серед учасників форуму – представників науки, державного сектору та агробізнесу, що засвідчило її високу актуальність і практичну значущість для післявоєнного відновлення Півдня України.

Участь у Міжнародному форумі стала важливим кроком у зміцненні позицій ХДАЕУ як наукового центру, що формує сучасні підходи до управління водними ресурсами, відновлення екосистем та адаптації агроландшафтів до кліматичних змін.

Отримані науковцями ХДАЕУ результати є унікальними та вперше на системному рівні доводять масштаб негативних наслідків осушення Каховського водосховища і втрати іригаційної інфраструктури, що означає незворотний перехід регіону до нової, складної екологічної реальності – і саме зараз визначається, якою вона стане…

Автори: Пічура Віталій і Лариса Потравка, професори кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка, ХДАЕУ

(23.03.2026р.)