2 квітня 2026 року в бізнес-центрі «Єлизаветград» у Кропивницькому відбувся регіональний круглий стіл, присвячений розвитку малих фермерських господарств та сільських територій. Захід об’єднав аграріїв Кіровоградщини, представників влади, наукову спільноту та європейських партнерів для спільного пошуку рішень, які допоможуть місцевому агробізнесу стати більш стійким та прибутковим.
Подія стала частиною ініціативи з розвитку двосторонньої співпраці між Естонією та Україною за підтримки міжнародних партнерів (RWBN, IFAD). Основна мета — зрозуміти реальні потреби дрібних фермерів, покращити їх доступ до фінансування, новітніх технологій та допомогти інтегруватися у ланцюги доданої вартості. Захід поєднав практичний досвід фермерів із сучасним науковим баченням аграрного сектору.
Особливу зацікавленість аудиторії викликав блок, присвячений естонському досвіду. Зарубіжні експерти поділилися реальними кейсами, які можна адаптувати в Україні:
Аннемарі Полікарпус (Annemari Polikarpus) презентувала успішну бізнес-модель роботи дрібних виробників у приміських зонах, створення коротких ланцюгів постачання та розвиток місцевих продовольчих ринків (на прикладі власного крафтового магазину-кав’ярні).
Тааві Тулл (Taavi Tull) розповів про практичні пріоритети цифровізації. Він наголосив, що фундаментом є розширення можливостей Державного аграрного реєстру (ДАР). Як приклад галузевого рішення було презентовано концепт «е-Кабінету бджоляра», який дозволяє реєструвати пасіки, фіксувати переміщення, звітувати про ветеринарні обробки та видавати е-сертифікати. Крім того, експерт представив систему автоматизованих перевірок «мас-балансу» (співвідношення виробленої/закупленої продукції до реалізованої), що має на меті зупинити фальсифікацію меду та відкрити шлях на європейські ринки.
Друга половина дня була присвячена живій дискусії у форматі фокус-груп, де учасники відверто обговорювали наболілі питання Кіровоградської області за кількома тематичними блоками:
– можливості та обмеження: фермери відзначають брак цифрових компетенцій, нестачу дорадчих послуг та хибне розуміння суті кооперації. Також гостро стоїть питання складності отримання землі в оренду та необхідність виведення бізнесу з «тіні». Багатьох лякає сама процедура реєстрації через брак знань та страх перед податками;
– місцеве врядування та координація: учасники констатували суттєвий брак комунікації між фермерами та місцевою владою. Існують державні програми, але доступ до них ускладнений. Для вирішення проблеми пропонується створити формат «єдиного вікна» для фермерів. З іншого боку, відчувається кадровий голод у самих громадах — бракує фахівців у земельних відділах та відділах розвитку. Також зазначався вплив «людського фактора» та взаємної недовіри;
– ланцюги доданої вартості: в області відчувається гострий дефіцит переробних підприємств (наприклад, молочного виробництва). експерти бачать потенціал у диверсифікації: овочівництві, зеленому туризмі та переробці відходів соняшника на пелети;
– доступ до фінансів: хоча існують програми на кшталт «5-7-9» чи гранти «єробота», дрібні виробники часто стикаються з відмовами банків через малий земельний банк або відсутність застави. багато грантових програм вимагають найму працівників, що не завжди підходить для сімейних ферм.
– клімат та екологія: серед найгостріших екологічних викликів регіону — неналежна сільськогосподарська практика (наприклад, розорювання земель на берегах річок), проблеми зі збором та переробкою сміття в громадах, а також необхідність адаптації до температурних змін.
Усі думки, озвучені місцевими фермерами, представниками громад та науковцями під час семінару в Кропивницькому, стануть основою для формування доказової бази. За результатами цієї серії круглих столів будуть підготовлені узагальнені регіональні рекомендації. Вони допоможуть Естонії та міжнародним інвесторам краще зрозуміти, куди саме спрямовувати підтримку для зміцнення сільськогосподарського потенціалу України.
Висловлюємо щиру вдячність усім, завдяки кому цей захід став можливим. Дякуємо нашим естонським партнерам, міжнародним організаціям RWBN та IFAD за підтримку ініціативи, а також Кіровоградській обласній державній адміністрації за сприяння в організації.
Окрема подяка модераторці Марії Ярошко за професійне ведення діалогу, експертам з Естонії за цінні практичні кейси. І, звісно, найбільша подяка фермерам та представникам громад Кіровоградщини за вашу небайдужість, відвертість та щоденну працю, яка тримає економіку нашої країни! Разом ми робимо український агросектор сильнішим.
Участь викладачів ХДАЕУ у роботі круглого стола — це крок до синхронізації класичної освіти з реальними потребами ринку. Інформація та досвід, отримані під час дискусій, стануть основою для посилення практичної підготовки здобувачів вищої освіти. Ми прагнемо готувати фахівців нового покоління, які не просто знають теорію, а вміють працювати з Державним аграрним реєстром, розуміють логіку коротких ланцюгів постачання та кооперації, володіють достатнім рівнем компетентностей, готові до соціальних іновацій та сприяння виходу українських фермерів на європейські стандарти.
Особлива подяка нашим захисникам та захисницям, які боронять нас та надають можливість продовжувати наукову та навчальну діяльність на користь нашої країни!
Разом до перемоги!
