ksau_admin

Освітні програми E2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища» Херсонський державний аграрно-економічний університет забезпечують набуття здобувачами вищої освіти професійних навичок і компетентностей, спрямованих на досягнення Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року, проголошених резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 25 вересня 2015 року № 70/1. Зміст освітніх компонентів, практична підготовка, науково-дослідна діяльність і позааудиторна робота орієнтовані на здатність до раціонального використання природних ресурсів, збереження екосистем, адаптацію до змін клімату та забезпечення екологічної безпеки.

2 лютого, з нагоди Всесвітнього дня водно-болотних угідь, на кафедрі екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка ХДАЕУ відбулося чергове заняття наукового гуртка «Ecolife» для здобувачів спеціальностей E2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища». Всесвітній день водно-болотних угідь є важливою екологічною датою, що бере початок з 1971 року, коли було підписано Рамсарська конвенція, спрямовану на збереження та раціональне використання заболочених територій. Щороку 2 лютого ця дата привертає увагу світової спільноти до ролі водно-болотних угідь у підтриманні екологічної рівноваги, збереженні біорізноманіття та забезпеченні сталого розвитку.

Під час заняття керівник наукового гуртка, доцент Вікторія Алмашова, наголосила, що водно-болотні угіддя належать до найпродуктивніших екосистем планети. Болота, торфовища, заплави річок, озера та лимани виконують ключові екосистемні функції: є середовищем існування майже 40 % видів рослин і тварин, сприяють поповненню запасів прісної води, знижують ризики повеней і посух, а також відіграють важливу роль у регулюванні клімату. Торфовища, зокрема, акумулюють удвічі більше вуглецю, ніж усі ліси світу, що робить їх критично важливими у протидії зміні клімату.

Окрему увагу було приділено тому, що водно-болотні угіддя є не лише природними, а й культурними ландшафтами, тісно пов’язаними з традиційними знаннями корінних народів і місцевих громад. Саме ці знання протягом століть забезпечували раціональне використання природних ресурсів і сьогодні розглядаються як важливий елемент сталого управління екосистемами.

У межах обговорення здобувачі спеціальностей E2 (101) та G2 (183) проаналізували сучасні екологічні виклики, пов’язані з деградацією водно-болотних угідь. За даними міжнародних досліджень, починаючи з XVIII століття світ втратив майже 90 % таких екосистем, що зумовлює необхідність посилення природоохоронних заходів і формування фахових рішень на основі наукового підходу.

Зміст заняття був безпосередньо пов’язаний із формуванням програмних результатів навчання освітніх програм «Екологія» та «Технології захисту навколишнього середовища», зокрема здатності:

• оцінювати стан екосистем і рівень антропогенного впливу;
• здійснювати екологічний моніторинг водних об’єктів;
• обґрунтовувати та впроваджувати природоохоронні заходи;
• застосовувати принципи сталого розвитку та екосистемного підходу у професійній діяльності.

Акцентовано, що збереження водно-болотних угідь є одним із пріоритетів державної екологічної політики України, що закріплено Указом Президента України від 30 вересня 2019 року № 722. В документі акцентовано на важливості збереження біорізноманіття, водних ресурсів, біокліматичної стійкості територій для забезпечення сталого розвитку.

Діяльність наукового гуртка «Ecolife» є важливою складовою реалізації освітніх програм E2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища», поєднуючи навчання, наукові дослідження та практикоорієнтовану підготовку, що  формує у здобувачів бачення ролі фахівця у досягненні Цілей сталого розвитку.

 

Автори: Віталій ПІЧУРА і Вікторія АЛМАШОВА, кафедра екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка

Підготовка фахівців за спеціальностями E2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища» у Херсонському державному аграрно-економічному університеті відповідає сучасним викликам сталого розвитку, актуальним потребам ринку праці та регіональним запитам щодо практичної підготовки, сформованих професійних компетентностей і реальних можливостей працевлаштування випускників.

03 лютого 2026 року для здобувачів вищої освіти та школярів було організовано профорієнтаційно-інформаційну зустріч, яку провели кандидати сільськогосподарських наук, доценти кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка — Вікторія Алмашова, Денис Бреус (гарант спеціальності 101 «Екологія») та Ольга Овезмирадова (гарант спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища»).

У межах заходу учасників ознайомили з унікальними особливостями підготовки фахівців в ХДАЕУ, можливостями участі у програмах академічної мобільності, а також перспективами професійної реалізації випускників в Україні та за кордоном. Це вкотре підкреслило практичну спрямованість і європейський вектор розвитку освітніх програм E2 (101)таG2 (183).

Спеціальність E2 (101) «Екологія» надає можливість поєднати фундаментальні природничі науки з прикладними екологічними підходами. Здобувачі опановують методи оцінювання стану довкілля, аналізу впливу господарської діяльності на екосистеми, екологічного моніторингу та обґрунтування природоохоронних рішень. Випускники-екологи є затребуваними на підприємствах різних галузей, зокрема там, де здійснюються викиди в атмосферу та водні ресурси або утворюються відходи, адже їхня діяльність спрямована на мінімізацію екологічних ризиків.

Працевлаштування випускників спеціальності E2 (101) охоплює державні установи, наукові організації, лабораторії та заклади освіти. Фахівці працюють у структурах Міністерства охорони здоров’я (діагностичні та мікробіологічні лабораторії), Міністерства освіти і науки (школи, ліцеї, коледжі, університети, науково-дослідні установи), санітарно-епідеміологічних службах, рибоохоронних господарствах, системах управління водними й земельними ресурсами, національних природних парках і ботанічних садах.

Спеціальність G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища» є сучасним інженерно орієнтованим напрямом підготовки, що інтегрує екологію з технологіями та виробничими процесами. Освітня програма спрямована на формування фахівців, здатних розробляти, впроваджувати й удосконалювати технології очищення викидів і скидів, системи управління відходами, а також заходи з екологічної й техногенної безпеки. Саме прикладний характер і практична орієнтація є ключовими особливостями цієї спеціальності.

Випускники спеціальності G2 (183) затребувані на промислових підприємствах, в агрохолдингах, консалтингових компаніях і державних органах, діяльність яких пов’язана з технологічним контролем і зменшенням негативного впливу на довкілля. Вони працюють інженерами з охорони навколишнього середовища, ESG-менеджерами, фахівцями з екологічного аудиту, займаються моніторингом викидів та скидів, впровадженням очисних технологій та управлінням природоохоронною діяльністю.

Окрему увагу під час заходу було приділено посиленню практичної складової навчання з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу. Для здобувачів спеціальностей E2 (101) і G2 (183) у ХДАЕУ діє програма академічної мобільності, реалізована у співпраці з Поморським університетом (м. Слупськ, Польща). У межах програми студенти знайомляться з європейськими підходами до екологічної освіти, сучасними методами моніторингу довкілля, біомоніторингу та природоохоронних технологій, що суттєво підвищує їхню конкурентоспроможність на ринку праці.

Підготовка здобувачів за спеціальностями E2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища» у ХДАЕУ вирізняється високим рівнем конкурентоспроможності в освітньому середовищі, оскільки освітній процес побудований на поєднанні наукових результатів та передових практик при вирішенні питань захисту навколишнього середовища. Це поєднання дозволяє сформувати у майбутніх фахівців актуальні професійні компетентності, які гарантують успішне працевлаштування.

 

Автори: Віталій Пічура і Вікторія Алмашова, кафедра екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка

28 січня 2026 року відбулася установча зустріч представників закладів вищої освіти та інших інституцій щодо роботи наукового хабу на базі Громадської спілки «Українська виноградарсько-виноробна асоціація» та створення науково-експертної ради з питань розвитку галузі виноградарства і виноробства в Україні. Українська виноградарсько-виноробна асоціація – це професійна спільнота виробників вина, виноградарів, науковців та галузевих експертів, яка об’єднує багатовікові традиції українського виноробства з інноваційними підходами та технологіями майбутнього.

Наш університет представляли Мринський Іван – в.о. декана агрономічного факультету та Лавренко Сергій – проректор з наукової роботи та міжнародної діяльності. Результатом зустрічі було підписання Спільної декларації про створення Наукового хабу УВВА та спільну діяльність щодо наукового забезпечення сталого розвитку виноградарства і виноробства в Україні. Така співпраця сприяє розвитку культури споживання вина, підвищенню якості продукції, обміну знаннями та формуванню сталої, конкурентоспроможної екосистеми сучасного українського виноробства на національному й міжнародному рівнях.

30 січня 2026 року відбулося чергове засідання наукового гуртка «Сучасний менеджер в умовах цифрової трансформації». Цього разу фокус уваги був зосереджений на стратегічній темі: ролі маркетингу як головного рушія бізнесу в епоху постійних змін.Головні інсайти зустрічі:

-маркетинг – це не витрати, а інвестиція в розвиток;

-цифрова трансформація – вимога часу, а не вибір;

– досвід українських підприємств доводить: успіх можливий навіть за найважчих обставин.

Зустріч об’єднала активну молодь різних напрямів – від економістів та менеджерів ділової та публічної сфери до психологів та майбутніх фахівців зі спорту. Координатор засідання, доцент кафедри менеджменту, маркетингу та інформаційних технологійСвітлана БОЛІЛА, розкрила ключові аспекти виживання бізнесу в умовах глобалізації та цифрової трансформації. Особливу увагу приділили практиці: учасники розібрали реальні кейси українських підприємств, які демонструють вражаючу стійкість та успіх навіть під час війни. Дискусія була жвавою: здобувачі вищої освіти пропонували власні ідеї щодо маркетингових стратегій воєнного часу. Найкращі думки стануть основою для майбутніх наукових публікацій та доповідей на конференціях.

Бажаємо нашим здобувачам невичерпної енергії та нових наукових здобутків у дружній родині ХДАЕУ!Дякуємо кожному за участь!

Разом ми – сила, разом ми – ХДАЕУ!

30.01.2026.

 

Автори: Тетяна Білоусова,  Світлана Боліла

Вітаємо авторів!

 Нові статті науковців Херсонського державного аграрно-економічного університету, які опубліковані в базах даних Web of Science та Scopus

 

БАЗА: Scopus

АВТОРИ  Кононенко Л.

                   Карнаушенко А.

“The role of artificial intelligence technology in shaping the information support of the management system for small agricultural enterprises  Kononenko, L., Nazarova, H., Karnaushenko, A., Bondar, I., Yurchenko, V.”                                           Aip Conference Proceedings Open source  preview, , 3345(1), 020134         DOI: 10.1063/5.0298924                2026

02 лютого 2026 року в Херсонському державному аграрно-економічному університеті відбулося розширене засідання наукового гуртка ECOLIFE кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка, присвячене сучасним і унікальним підходам до підготовки фахівців зі спеціальностей E2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища». Окрім викладачів і здобувачів вищої освіти, у заході взяли участь учні Білозерського ліцею № 1 імені О. Я. Печерського, що дало змогу поєднати профорієнтаційну роботу з демонстрацією сучасних освітніх і наукових можливостей університету.

У центрі уваги зустрічі перебували актуальні напрями сучасної екологічної інженерії: розвиток технологій захисту навколишнього середовища, дослідження та оцінювання воєнних і промислових впливів на компоненти довкілля, аналіз наслідків забруднення, а також обґрунтування й розробка ефективних природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки та повоєнне відновлення пошкоджених територій. Саме ці виклики формують суспільний запит на підготовку фахівців, професійна діяльність яких орієнтована на реальне покращення стану навколишнього середовища.

Під час заходу Вікторія Алмашова, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка, презентувала учасникам сучасний науково-навчальний лабораторний комплекс, до складу якого входять лабораторії «Екомоніторинг», «Агроекологія», «Екомоделювання» та «Idea». Комплекс налічує понад 50 найменувань лабораторного обладнання та сучасне програмне забезпечення для просторово-часових досліджень стану довкілля і розробки природоохоронних проєктів.

Завдяки цьому здобувачі освіти мають можливість в навчальному процесі працювати з вимірювальним обладнанням і опановувати сучасні методи оцінювання параметрів навколишнього середовища та його компонентів у реальних умовах, що забезпечує формування конкурентоспроможних практичних навичок у сфері екології та технологій захисту довкілля.

Такий практикоорієнтований підхід є ключовою особливістю освітніх програм за спеціальностями E2 (101) та G2 (183) у ХДАЕУ. Він дозволяє майбутнім інженерам-екологам не лише здобути ґрунтовні теоретичні знання, а й сформувати фахові компетентності з модернізації наявних і створення нових природоохоронних технологій з урахуванням локальних і регіональних особливостей.

Засідання наукового гуртка ECOLIFE вкотре продемонструвало відкритість університету до співпраці, міжпоколінної комунікації та практикоорієнтованої підготовки фахівців, здатних відповідати сучасним екологічним викликам, працювати у сфері повоєнного відновлення та України та забезпечення сталого розвитку.

 

Автор: Віталій ПІЧУРА, д.с.-г.н., професор, завідувач кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка

USDA NOP (Національна Органічна Програма Міністерства Сільського Господарства США) – це сертифікат, розроблений Міністерством сільського господарства США, що охоплює всі аспекти виробництва, обробки, доставки та продажу органічних продуктів і товарів. Відповідно до цієї програми, органічна продукція – це продукція, отримана в результаті ведення сертифікованого органічного землеробства відповідно до вимог стандартів і правил органічного виробництва, яке сприяють круговороту ресурсів, сприяє розвитку екологічного балансу та збереження біорізноманіття. Завдання сертифіката – мотивувати фермерів вирощувати якісну органічну продукцію, щоб зберегти екологічний баланс і подбати про навколишнє середовище. Кожен визнаний експерт USDA має право сертифікувати всю сільськогосподарську продукцію, а саме: органічне рослинництво, тваринництво  (в т. ч. бджільництво), аквакультура, вирощування насіннєвого і посадкового матеріалу, збір дикоростучих ботанічних видів, виноробство, виробництво і переробка харчових продуктів і кормів, зберігання і торгівля органічною продукцією.

Впродовж січня-лютого 2026 року професор кафедри землеробства, доктор с.-г. наук Жуйков Олександр Геннадійович пройшов стажування у міжнародному центрі підготовки органічних експертів і успішно склав серію кваліфікаційних іспитів, отримавши МАКСИМАЛЬНО МОЖЛИВУ кількість балів. За результатами навчання і перевірки знань, нашому колезі було присвоєно кваліфікацію міжнародного органічного експерта і надано право органічного аудиту с.-г. підприємств, що мають дозвіл на виробничу діяльність за стандартами USDA NOP. Це є черговим доробком у «скарбничку» Олександра Геннадійовича, адже, наразі, він вже є сертифікованим органічним експертом за вітчизняним органічним законодавством, а також групою стандартів, що діють у країнах ЄС.

Щиро вітаємо пана професора і маємо надію, що відтепер наукові та дорадчі горизонти кафедри й університету стануть ще ширшими!

 

03.02.2026 р.

27 січня 2026 року у Кропивницькому фаховому коледжі харчування та торгівлі відбулася офлайн профорієнтаційна зустріч зі студентами коледжу.

Зустріч мала на меті ознайомлення майбутніх абітурієнтів із спеціальностями та освітніми програмами ХДАЕУ, сучасними можливостями навчання, науковою діяльністю та практичною підготовкою студентів університету. Учасники заходу отримали детальну інформацію про організацію навчального процесу, практичну підготовку студентів, а також перспективи професійного розвитку та працевлаштування після завершення навчання. Університет пропонує широкий спектр освітніх напрямів, що забезпечують ґрунтовну професійну підготовку та широкі можливості для кар’єрного розвитку майбутнім спеціалістам у різних галузях економіки, зокрема в будівництві та промисловості, сільському господарстві й торгівлі, а також у сфері управління.

Під час профорієнтаційного заходу майбутні абітурієнти мали змогу ставити запитання та безпосередньо спілкуватися з викладачем кафедри харчових технологій Резвих Н.І., дізнаватися про сучасні тренди та інновації у сфері аграрних і харчових технологій, оцінити перспективи практичного навчання та майбутнього професійного розвитку.

Зустріч стала чудовою нагодою для студентів розширити свої уявлення про сучасні напрямки підготовки спеціалістів, підвищити зацікавленість у виборі майбутньої професії та зробити перші кроки у формуванні власної освітньої траєкторії.

Сподіваємося, що така профорієнтаційна робота допоможе студентам коледжу краще зрозуміти специфіку навчання у ХДАЕУ, оцінити переваги різних спеціальностей та визначитися з напрямком майбутньої освіти.

Херсонський державний аграрно-економічний університет бажає всім студентам коледжу успіхів у підготовці до вступу та з нетерпінням чекає їх у стінах університету як нових членів великої академічної родини!

30 січня 2026 року відбулося засідання наукового гуртка «Захист і карантин рослин» з теми: «Інноваційні методи моніторингу шкідників с.-г. культур». Запрошений спікер – Мринський І. М., декан агрономічного факультету, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин.

Своєчасність виявлення шкодочинних організмів сільськогосподарських культур є основою побудови систем ефективного управління фітосанітарним станом агроценозів. Останні наукові розробки, присвячені використанню автоматичних моделей прогнозу розвитку популяцій фітофагів на основі залучення можливостей математичного моделювання, аналізу великих баз даних, штучного інтелекту, супутникового та дронового спостереження, ГІС-технологій, автоматичних пасток, феромонного моніторингу, дозволяють з високою точністю передбачити різкі зміни в динаміці популяцій шкідників. У зв’язку з цим тема засідання гуртка викликала великий інтерес не тільки з наукової, а й практичної точки зору. Учасники заходу поділилися власним досвідом застосування феромонного моніторингу, а отримана під час обговорення інформація стане корисною під час проходження бакалаврами і магістрами виробничої переддипломної практики, а також для написання кваліфікаційних робіт.

Дякуємо Мринському І. М. за цікаву змістовну доповідь, а всім присутнім за активне її обговорення!

 

Автор: Тетяна ХОДОС

30 січня відбулося засідання наукового гуртка «Англійська мова в міжкультурній комунікації», присвячене актуальним питанням сучасного харчування та формування звичок здорового способу життя.

Тематика зустрічі поєднала ознайомлення з науковим підхідом до детокс-дієт, обговорення принципів веганства та вивчення англомовної лексики, пов’язаної зі збалансованим харчуванням.

У межах наукового гуртка здобувачі працювали з текстом і відеоматеріалом про веганство та обговорювали причини вибору веганського способу життя, серед яких, зокрема, турбота про здоров’я, екологічні аспекти та етичне ставлення до тварин. Перегляд відео сприяв розвитку вмінь аудіювання, а аналіз тексту – кращому розумінню автентичної англомовної інформації.

Заняття мало міждисциплінарний характер і поєднало елементи науки про харчування та вивчення іноземної мови. Захід сприяв розширенню світогляду студентів, формуванню критичного ставлення до популярних дієт і підвищенню мотивації до ведення здорового способу життя.

 

Автор: Макухіна С. В. (30.01.26)