ksau_admin

У 2025 році біолого-технологічний факультет Херсонського державного аграрно-економічного університету відзначає свій 100-літній ювілей. Це – сторіччя традицій, наукових здобутків, становлення поколінь фахівців і розвитку аграрної освіти на Півдні України.

Факультет розпочав свою діяльність ще у 1925 році як зоотехнічний. У 1973 році він отримав назву зооінженерний, а з 2004 року – біолого-технологічний.

Кафедра спеціальної зоотехнії, 1986 рік

 

Саме з тодішнього зооінженерного факультету свого часу вийшли спеціальність та кафедра водних біоресурсів та аквакультури, які згодом стали самостійними структурними підрозділами, продовжуючи зберігати науково-освітні традиції факультету.

За цей період підготовлено понад 20 тисяч висококваліфікованих спеціалістів, серед яких керівники провідних агропідприємств, науково-педагогічні працівники, державні діячі та видатні вчені.

Сьогодні, в межах освітніх програм «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», «Харчові технології» та «Ветеринарна медицина», на факультеті навчається понад 400 студентів, які продовжують славні традиції попередніх поколінь.

З перших років свого існування факультет став осередком аграрної науки й освіти півдня України. Саме тут було організовано перший на Херсонщині пункт штучного запліднення великої рогатої худоби, започатковано розвиток племінного тваринництва, бджільництва та шовківництва. Наукові дослідження з селекції, годівлі та технологій виробництва продукції не лише збагатили теорію, а й дали практичні результати для господарств південного регіону та усієї України.

В історії факультету залишили вагомий слід видатні вчені, викладачі та співробітники.

Серед них – професори Ф.Д. Рубан, І.С. Журавок, М.М. Хренов, член-кореспондент НААН України В.П. Коваленко, академік НААН України В.Г. Пелих, а також В.Г. Амаліцький, А.Ф. Цимбарович, Г.П. Чучко, В.І. Яременко, Б.О. Вовченко, Т.І. Нежлукченко, В.О. Іванов, В.В. Дєбров, В.О. Присяжний.

Серед доцентів – Н.Г. Котленко, М.І. Йорж, В.І. Борьба, П.С. Прокопенко, О.М. Сморочинський, А.М. Микитас, Н.Ф. Іванова, Л.Г. Поліщук, Р.Є. Микитас, О.І. Хаджидавидов, В.А. Лісний, Т.М. Лісна, А.М. Погорєлов, О.Л. Шабаєв, М.В. Сурженко, Н.П. Прокопенко, О.В. Супрун, В.М. Шараміда, М.В. Борисенко, М.І. Цісельська, Н.Г. Поддубієнко, М.Б. Данильченко, А.Л. Гриньова, В.І. Батюшина, Л.М. Волошина, Л.З. Грінкевич, В.Г. Миронов, Н.В. Вибранська, С.І. Пентилюк, В.О. Козлова, О.І. Свириденко, В.Г. Краснощок, А.В. Вороненко, С.О. Назаренко, В.Г. Бурак, В.І. Вороненко, І.П. Завальнюк, О.О. Жужа, В.Г. Коваленко, В.І. Кравченко, С.М. Куцак, М.В. Левченко, В.А. Баранов, В.Ф. Лисенко, Г.М. Антонюк, Р.С. Куцак, Л.П. Дружинська.

Вагомий внесок у підготовку фахівців зробили старші викладачі С.В. Ушакова, Є.О. Родіонов, співробітники Р.Г. Литвин, Н.С. Савосік, Н.С. Сухотін, О.В. Фінченко, учбові майстри та лаборанти В.Ф. Булачова, Л.І. Сивак, О.А. Бережна, О.В. Полівана, В.П. Сорока та багато інших, хто присвятив своє життя розвитку освіти й науки.

Колектив кафедри генетики та розведення тварин, 1996 р.

 

На знак вшанування пам’яті великих учених сьогодні кафедра ветеринарії, гігієни та розведення тварин носить ім’я професора Віталія Петровича Коваленка, який підготував понад 70 кандидатів і 8 докторів наук, а кафедра технологій виробництва та переробки сільськогосподарської продукції – ім’я академіка Віктора Григоровича Пелиха, яким була створена фундаментальна наукова школа «Селекційно-технологічні методи виробництва продукції тваринництва високої якості».

Зліва направо – академік НААН України, професор Пелих В.Г.; член-кореспондент НААН України, професор Коваленко В.П.

 

Основний напрям наукових досліджень школи передбачав розробку прийомів використання сучасних досліджень селекції, генетики, біотехнології, технологій виробництва продукції тваринництва для підвищення продуктивності тварин, ефективної переробки продукції тваринництва та отримання продукції високої якості. Під керівництвом Заслуженого діяча науки і техніки України, академіка НААН України В.Г. Пелиха підготовлено та захищено 9 кандидатських дисертацій.

Склад кафедри переробки та зберігання с.-г. продукції, 1998 р.

Випускники факультету – це гордість університету й цілої країни. Серед них — державний діяч М.В. Хорунжий, який у 1976–1985 роках обіймав посаду Міністра сільського господарства України; Д.Й. Проценко – відомий державний діяч; В.П. Славов, професор, член-кореспондент НААН України; Т.В. Підпала, професор; заслужений працівник сільського господарства, декан біолого-технологічного факультету (2011–2018 рр.) В.І. Вороненко, заслужений працівник промисловості України А.А. Довбня та багато інших, хто прославив свій рідний факультет у науці, виробництві й державному управлінні.

Нині у складі факультету діють три кафедри, кожна з яких має власні наукові традиції та потужні освітні школи:

кафедра ветеринарії, гігієни та розведення тварин імені професора В.П. Коваленка, яку очолює доцент С.Л. Шнайдер;

кафедра технологій виробництва та переробки сільськогосподарської продукції імені академіка В.Г. Пелиха, завідувач – доцент Н.Л. Пелих;

кафедра харчових технологій, яку очолює доцент Н.В. Новікова.

Кафедра харчових технологій, 2021 р.

 

Саме тут функціонують наукові школи з генетики та селекції, птахівництва, технології виробництва продукції тваринництва й харчових технологій. Викладачі факультету активно беруть участь у міжнародних та всеукраїнських програмах, впроваджують інновації у виробництво, готують молодих учених через аспірантуру.

Традиції попередників продовжує згуртований колектив факультету. Серед тих, хто й нині працює задля розвитку науки й освіти, – О.О. Горач, Н.М. Корбич, О.В. Ведмеденко, О.І. Любенко, В.Г. Кушнеренко, О.В. Карпенко, Г.В. Каращук, О.О. Казанок, І.В. Чернишов, І.О. Ряполова, М.Р. Рагуля, О.П. Сумська, О.В. Дзюндзя, Н.І. Резвих, Л.П. Вогнівенко, Ю.В. Бохан, Т.О. Ференс, Ю.А. Фещук, Т.І. Матвієнко та інші науково-педагогічні працівники, які впевнено ведуть факультет до нових звершень.

Сьогодні факультет очолює кандидат сільськогосподарських наук, доцент Ірина Олександрівна Балабанова – науковець, педагог, наставник студентів, яка зберігає та примножує традиції попередніх поколінь, водночас відкриваючи нові горизонти розвитку освіти й науки.

Декан факультету І.О. Балабанова звертається зі словами привітання: «Сердечно вітаємо факультет зі сторічним ювілеєм! Це велична дата, яка знаменує ціле століття плідної праці, досягнень та вагомого внеску в освіту і науку. Цей ювілей – свідчення нашої багаторічної успішної діяльності, вагомого внеску в підготовку висококваліфікованих фахівців та плідної наукової роботи. Факультет продовжує розвиватися, вдосконалюватися та йти в ногу з часом!»

 

Ректор Херсонського державного аграрно-економічного університету, професор Юрій Кирилов, підкреслює: «Біолого-технологічний факультет завжди був і залишається одним із флагманів нашого університету — факультетом із славетними традиціями, відомою науковою школою, згуртованим колективом і високим авторитетом серед освітянської спільноти. 100-річчя — це не лише ювілей, а підтвердження того, що справжня якість і відданість справі переживають час. Вітаю колектив, студентів і випускників факультету з цією величною подією! Бажаю натхнення, наукових відкриттів, нових звершень на шляху формування наступного етапу видатної історії!»

Біолого-технологічний факультет ХДАЕУ – це не лише сторічна історія, а й сучасність, сповнена нових ідей, творчих пошуків і впевненого руху вперед. Його випускники залишаються рушійною силою розвитку аграрної галузі, а наукові здобутки колективу інтегрують українську освіту і науку у європейський та світовий простір.

100 років факультету – це віха, що символізує відданість науці й людям, традиціям і новаторству. Це сторіччя, яке стало фундаментом для майбутніх поколінь і запорукою сталого розвитку аграрної України.

Робота в студентських наукових гуртках

Практична підготовка здобувачів вищої освіти на підприємствах

Святкування Дня Біолого-технологічного факультету

У 2025 році біолого-технологічний факультет Херсонського державного аграрно-економічного університету відзначає свій 100-літній ювілей. Це – сторіччя традицій, наукових здобутків, становлення поколінь фахівців і розвитку аграрної освіти на Півдні України.

Факультет розпочав свою діяльність ще у 1925 році як зоотехнічний. У 1973 році він отримав назву зооінженерний, а з 2004 року – біолого-технологічний.

Кафедра спеціальної зоотехнії, 1986 рік

 

Саме з тодішнього зооінженерного факультету свого часу вийшли спеціальність та кафедра водних біоресурсів та аквакультури, які згодом стали самостійними структурними підрозділами, продовжуючи зберігати науково-освітні традиції факультету.

За цей період підготовлено понад 20 тисяч висококваліфікованих спеціалістів, серед яких керівники провідних агропідприємств, науково-педагогічні працівники, державні діячі та видатні вчені.

Сьогодні, в межах освітніх програм «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», «Харчові технології» та «Ветеринарна медицина», на факультеті навчається понад 400 студентів, які продовжують славні традиції попередніх поколінь.

З перших років свого існування факультет став осередком аграрної науки й освіти півдня України. Саме тут було організовано перший на Херсонщині пункт штучного запліднення великої рогатої худоби, започатковано розвиток племінного тваринництва, бджільництва та шовківництва. Наукові дослідження з селекції, годівлі та технологій виробництва продукції не лише збагатили теорію, а й дали практичні результати для господарств південного регіону та усієї України.

В історії факультету залишили вагомий слід видатні вчені, викладачі та співробітники.

Серед них – професори Ф.Д. Рубан, І.С. Журавок, М.М. Хренов, член-кореспондент НААН України В.П. Коваленко, академік НААН України В.Г. Пелих, а також В.Г. Амаліцький, А.Ф. Цимбарович, Г.П. Чучко, В.І. Яременко, Б.О. Вовченко, Т.І. Нежлукченко, В.О. Іванов, В.В. Дєбров, В.О. Присяжний.

Серед доцентів – Н.Г. Котленко, М.І. Йорж, В.І. Борьба, П.С. Прокопенко, О.М. Сморочинський, А.М. Микитас, Н.Ф. Іванова, Л.Г. Поліщук, Р.Є. Микитас, О.І. Хаджидавидов, В.А. Лісний, Т.М. Лісна, А.М. Погорєлов, О.Л. Шабаєв, М.В. Сурженко, Н.П. Прокопенко, О.В. Супрун, В.М. Шараміда, М.В. Борисенко, М.І. Цісельська, Н.Г. Поддубієнко, М.Б. Данильченко, А.Л. Гриньова, В.І. Батюшина, Л.М. Волошина, Л.З. Грінкевич, В.Г. Миронов, Н.В. Вибранська, С.І. Пентилюк, В.О. Козлова, О.І. Свириденко, В.Г. Краснощок, А.В. Вороненко, С.О. Назаренко, В.Г. Бурак, В.І. Вороненко, І.П. Завальнюк, О.О. Жужа, В.Г. Коваленко, В.І. Кравченко, С.М. Куцак, М.В. Левченко, В.А. Баранов, В.Ф. Лисенко, Г.М. Антонюк, Р.С. Куцак, Л.П. Дружинська.

Вагомий внесок у підготовку фахівців зробили старші викладачі С.В. Ушакова, Є.О. Родіонов, співробітники Р.Г. Литвин, Н.С. Савосік, Н.С. Сухотін, О.В. Фінченко, учбові майстри та лаборанти В.Ф. Булачова, Л.І. Сивак, О.А. Бережна, О.В. Полівана, В.П. Сорока та багато інших, хто присвятив своє життя розвитку освіти й науки.

Колектив кафедри генетики та розведення тварин, 1996 р.

 

На знак вшанування пам’яті великих учених сьогодні кафедра ветеринарії, гігієни та розведення тварин носить ім’я професора Віталія Петровича Коваленка, який підготував понад 70 кандидатів і 8 докторів наук, а кафедра технологій виробництва та переробки сільськогосподарської продукції – ім’я академіка Віктора Григоровича Пелиха, яким була створена фундаментальна наукова школа «Селекційно-технологічні методи виробництва продукції тваринництва високої якості».

Зліва направо – академік НААН України, професор Пелих В.Г.; член-кореспондент НААН України, професор Коваленко В.П.

 

Основний напрям наукових досліджень школи передбачав розробку прийомів використання сучасних досліджень селекції, генетики, біотехнології, технологій виробництва продукції тваринництва для підвищення продуктивності тварин, ефективної переробки продукції тваринництва та отримання продукції високої якості. Під керівництвом Заслуженого діяча науки і техніки України, академіка НААН України В.Г. Пелиха підготовлено та захищено 9 кандидатських дисертацій.

Склад кафедри переробки та зберігання с.-г. продукції, 1998 р.

Випускники факультету – це гордість університету й цілої країни. Серед них — державний діяч М.В. Хорунжий, який у 1976–1985 роках обіймав посаду Міністра сільського господарства України; Д.Й. Проценко – відомий державний діяч; В.П. Славов, професор, член-кореспондент НААН України; Т.В. Підпала, професор; заслужений працівник сільського господарства, декан біолого-технологічного факультету (2011–2018 рр.) В.І. Вороненко, заслужений працівник промисловості України А.А. Довбня та багато інших, хто прославив свій рідний факультет у науці, виробництві й державному управлінні.

Нині у складі факультету діють три кафедри, кожна з яких має власні наукові традиції та потужні освітні школи:

кафедра ветеринарії, гігієни та розведення тварин імені професора В.П. Коваленка, яку очолює доцент С.Л. Шнайдер;

кафедра технологій виробництва та переробки сільськогосподарської продукції імені академіка В.Г. Пелиха, завідувач – доцент Н.Л. Пелих;

кафедра харчових технологій, яку очолює доцент Н.В. Новікова.

Кафедра харчових технологій, 2021 р.

 

Саме тут функціонують наукові школи з генетики та селекції, птахівництва, технології виробництва продукції тваринництва й харчових технологій. Викладачі факультету активно беруть участь у міжнародних та всеукраїнських програмах, впроваджують інновації у виробництво, готують молодих учених через аспірантуру.

Традиції попередників продовжує згуртований колектив факультету. Серед тих, хто й нині працює задля розвитку науки й освіти, – О.О. Горач, Н.М. Корбич, О.В. Ведмеденко, О.І. Любенко, В.Г. Кушнеренко, О.В. Карпенко, Г.В. Каращук, О.О. Казанок, І.В. Чернишов, І.О. Ряполова, М.Р. Рагуля, О.П. Сумська, О.В. Дзюндзя, Н.І. Резвих, Л.П. Вогнівенко, Ю.В. Бохан, Т.О. Ференс, Ю.А. Фещук, Т.І. Матвієнко та інші науково-педагогічні працівники, які впевнено ведуть факультет до нових звершень.

Сьогодні факультет очолює кандидат сільськогосподарських наук, доцент Ірина Олександрівна Балабанова – науковець, педагог, наставник студентів, яка зберігає та примножує традиції попередніх поколінь, водночас відкриваючи нові горизонти розвитку освіти й науки.

Декан факультету І.О. Балабанова звертається зі словами привітання: «Сердечно вітаємо факультет зі сторічним ювілеєм! Це велична дата, яка знаменує ціле століття плідної праці, досягнень та вагомого внеску в освіту і науку. Цей ювілей – свідчення нашої багаторічної успішної діяльності, вагомого внеску в підготовку висококваліфікованих фахівців та плідної наукової роботи. Факультет продовжує розвиватися, вдосконалюватися та йти в ногу з часом!»

 

Ректор Херсонського державного аграрно-економічного університету, професор Юрій Кирилов, підкреслює: «Біолого-технологічний факультет завжди був і залишається одним із флагманів нашого університету — факультетом із славетними традиціями, відомою науковою школою, згуртованим колективом і високим авторитетом серед освітянської спільноти. 100-річчя — це не лише ювілей, а підтвердження того, що справжня якість і відданість справі переживають час. Вітаю колектив, студентів і випускників факультету з цією величною подією! Бажаю натхнення, наукових відкриттів, нових звершень на шляху формування наступного етапу видатної історії!»

Біолого-технологічний факультет ХДАЕУ – це не лише сторічна історія, а й сучасність, сповнена нових ідей, творчих пошуків і впевненого руху вперед. Його випускники залишаються рушійною силою розвитку аграрної галузі, а наукові здобутки колективу інтегрують українську освіту і науку у європейський та світовий простір.

100 років факультету – це віха, що символізує відданість науці й людям, традиціям і новаторству. Це сторіччя, яке стало фундаментом для майбутніх поколінь і запорукою сталого розвитку аграрної України.

Робота в студентських наукових гуртках

Практична підготовка здобувачів вищої освіти на підприємствах

Святкування Дня Біолого-технологічного факультету

13 листопада 2025 року на факультеті архітектури та будівництва відбулася зустріч уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції Валетини Ковтун з науково-педагогічними працівниками факультету.

Під час заходу було обговорено основні положення антикорупційного законодавства України та Антикорупційну програму ХДАЕУ на 2024 – 2026 роки. Відзначили принципи академічної доброчесності та механізми запобігання корупційним ризикам у діяльності університету.

Валентина Ковтун наголосила на важливості дотримання етичних стандартів у взаємодії зі здобувачами освіти, колегами та адміністрацією, а також ознайомила присутніх із внутрішніми нормативними документами ХДАЕУ, спрямованими на запобігання корупції.

Під час зустрічі декан факультету Наталія Дудяк звернула також увагу на актуальні питання, пов’язаних із забезпеченням прозорості освітнього процесу, недопущенням конфлікту інтересів та посиленням культури доброчесності у колективі.

На завершення було підкреслено, що ефективна антикорупційна діяльність можлива лише за умови спільної відповідальності всіх учасників освітнього процесу.

https://www.ksau.kherson.ua/restr-2.html

 

Автор: Наталія Дудяк

13 листопада 2025 року на факультеті архітектури та будівництва відбулася зустріч уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції Валетини Ковтун з науково-педагогічними працівниками факультету.

Під час заходу було обговорено основні положення антикорупційного законодавства України та Антикорупційну програму ХДАЕУ на 2024 – 2026 роки. Відзначили принципи академічної доброчесності та механізми запобігання корупційним ризикам у діяльності університету.

Валентина Ковтун наголосила на важливості дотримання етичних стандартів у взаємодії зі здобувачами освіти, колегами та адміністрацією, а також ознайомила присутніх із внутрішніми нормативними документами ХДАЕУ, спрямованими на запобігання корупції.

Під час зустрічі декан факультету Наталія Дудяк звернула також увагу на актуальні питання, пов’язаних із забезпеченням прозорості освітнього процесу, недопущенням конфлікту інтересів та посиленням культури доброчесності у колективі.

На завершення було підкреслено, що ефективна антикорупційна діяльність можлива лише за умови спільної відповідальності всіх учасників освітнього процесу.

https://www.ksau.kherson.ua/restr-2.html

 

Автор: Наталія Дудяк

11 листопада в групі 1 курсу спеціальності G3 Електрична інженерія Херсонського державного аграрно-економічного університету відбулася кураторська година, присвячена третій річниці звільнення Херсона від російських загарбників.

Куратор групи доцент кафедри гідротехнічного будівництва, водної та електричної інженерії Віктор Заводянний розповів студентам про події, що відбулися 11 листопада 2022 року, коли жителі нашого міста з радістю та сльозами на очах зустрічали воїнів Збройних Сил України. Під час заходу здобувачі освіти  переглянули відео з кадрами того незабутнього дня — дня, який став символом мужності, незламності та єдності українського народу.

Куратор поділився власними спогадами, адже весь час перебував у місті під окупацією та особисто відчув ту неймовірну радість і гордість, коли Херсон знову став вільним.

Такі зустрічі формують у молодого покоління патріотизм, повагу до українських захисників і розуміння того, якою дорогою ціною здобувається мир.

Херсон — це Україна! Ми пам’ятаємо, дякуємо й віримо в перемогу!

 

Автор: Віктор ЗАВОДЯННИЙ (13.11.2025р.)

11 листопада в групі 1 курсу спеціальності G3 Електрична інженерія Херсонського державного аграрно-економічного університету відбулася кураторська година, присвячена третій річниці звільнення Херсона від російських загарбників.

Куратор групи доцент кафедри гідротехнічного будівництва, водної та електричної інженерії Віктор Заводянний розповів студентам про події, що відбулися 11 листопада 2022 року, коли жителі нашого міста з радістю та сльозами на очах зустрічали воїнів Збройних Сил України. Під час заходу здобувачі освіти  переглянули відео з кадрами того незабутнього дня — дня, який став символом мужності, незламності та єдності українського народу.

Куратор поділився власними спогадами, адже весь час перебував у місті під окупацією та особисто відчув ту неймовірну радість і гордість, коли Херсон знову став вільним.

Такі зустрічі формують у молодого покоління патріотизм, повагу до українських захисників і розуміння того, якою дорогою ціною здобувається мир.

Херсон — це Україна! Ми пам’ятаємо, дякуємо й віримо в перемогу!

 

Автор: Віктор ЗАВОДЯННИЙ (13.11.2025р.)

На базі Сумського національного аграрного університету розпочався Хакатон «Geospatial Solutions for Sustainable Development and Land Recovery» – «Геопросторові рішення для сталого розвитку та відновлення земель».

Вперше до заходу долучилась – сформована команда здобувачів Херсонського державного аграрно – економічного університету, факультету архітектури та будівництва, спеціальності Геодезія та землеустрій (Сергій САЛАМАХА, Денис ЛЯХУ, Анастасія ОСИПЕНКО, Анатолій МЕДВЕДСЬКИЙ, Наталія ГОЛОВЧЕНКО), під керівництвом Наталії ЛАВРЕНКО та ментором – Олександра КОВАЛЕНКА.

До вітального слова долучився проректор з наукової та міжнародної діяльності Сумського національного аграрного університету – Данько Юрій Іванович, який відзначив широку географію учасників та участь багатьох закладів вищої освіти у Хакатоні.

Команди будуть працювати над створенням інноваційних геопросторових рішень для оцінки наслідків руйнувань та планування відновлення територій, використовуючи сучасні супутникові та просторові дані.

Побажаємо нашим здобувачам успіхів!

 

Автор: Наталія ЛАВРЕНКО.

На базі Сумського національного аграрного університету розпочався Хакатон «Geospatial Solutions for Sustainable Development and Land Recovery» – «Геопросторові рішення для сталого розвитку та відновлення земель».

Вперше до заходу долучилась – сформована команда здобувачів Херсонського державного аграрно – економічного університету, факультету архітектури та будівництва, спеціальності Геодезія та землеустрій (Сергій САЛАМАХА, Денис ЛЯХУ, Анастасія ОСИПЕНКО, Анатолій МЕДВЕДСЬКИЙ, Наталія ГОЛОВЧЕНКО), під керівництвом Наталії ЛАВРЕНКО та ментором – Олександра КОВАЛЕНКА.

До вітального слова долучився проректор з наукової та міжнародної діяльності Сумського національного аграрного університету – Данько Юрій Іванович, який відзначив широку географію учасників та участь багатьох закладів вищої освіти у Хакатоні.

Команди будуть працювати над створенням інноваційних геопросторових рішень для оцінки наслідків руйнувань та планування відновлення територій, використовуючи сучасні супутникові та просторові дані.

Побажаємо нашим здобувачам успіхів!

 

Автор: Наталія ЛАВРЕНКО.

12 листопада 2025 року в рамках програми Горизонт Європа, науково-педагогічним представником кафедри харчових технологій біолого-технологічного факультету, а також представником рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» програмного комітету «Харчування, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище» д.т.н., професором Горач О.О. було відвідано захід у гібридному форматі із поширення інформації на тему: «Дослідження та інновації як драйвер інтеграції України до світового дослідницького простору». Мета заходу обговорення ролі досліджень та інновацій у процесі інтеграції України до європейського та світового дослідницького простору.

Робота проходила в 5 блоках: Інтеграція України до Європейського та глобального дослідницьких просторів і синергія європейських програм; Інструменти підтримки в рамках конкурсів Європейської дослідницької ради; Успішні історії українських дослідників. Модератором заходу виступив Денис НІКОЛАЙЧУК, спеціаліст із комунікацій відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні» НФДУ. З привітальним словом виступив Денис КУРБАТОВ, заступник Міністра освіти і науки України, Кароль МАНСЕЛЬ-БЛАНШАР, керівниця відділу RTD 03 міжнародного співробітництва Європи та Америки Європейської комісії, Доктор Лідія БОРРЕЛЛЬ-ДАМІАН, генеральна секретарка асоціації Science Europe, Сергій БАБАК, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Єгор ПИВОВАРОВ, експерт з політичних питань у галузі науки та інновацій Представництва ЄС в Україні, Олександра АНТОНЮК, голова Наукового комітету Національної ради України з питань науки та технологій та багато інших діячів причетних до діяльності програми Горизонт Європа в Україні.

12 листопада 2025 року в рамках програми Горизонт Європа, науково-педагогічним представником кафедри харчових технологій біолого-технологічного факультету, а також представником рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» програмного комітету «Харчування, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище» д.т.н., професором Горач О.О. було відвідано захід у гібридному форматі із поширення інформації на тему: «Дослідження та інновації як драйвер інтеграції України до світового дослідницького простору». Мета заходу обговорення ролі досліджень та інновацій у процесі інтеграції України до європейського та світового дослідницького простору.

Робота проходила в 5 блоках: Інтеграція України до Європейського та глобального дослідницьких просторів і синергія європейських програм; Інструменти підтримки в рамках конкурсів Європейської дослідницької ради; Успішні історії українських дослідників. Модератором заходу виступив Денис НІКОЛАЙЧУК, спеціаліст із комунікацій відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні» НФДУ. З привітальним словом виступив Денис КУРБАТОВ, заступник Міністра освіти і науки України, Кароль МАНСЕЛЬ-БЛАНШАР, керівниця відділу RTD 03 міжнародного співробітництва Європи та Америки Європейської комісії, Доктор Лідія БОРРЕЛЛЬ-ДАМІАН, генеральна секретарка асоціації Science Europe, Сергій БАБАК, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Єгор ПИВОВАРОВ, експерт з політичних питань у галузі науки та інновацій Представництва ЄС в Україні, Олександра АНТОНЮК, голова Наукового комітету Національної ради України з питань науки та технологій та багато інших діячів причетних до діяльності програми Горизонт Європа в Україні.