Травень 2025

З 12 по 16 травня 2025 року в онлайн-форматі успішно відбувся Тиждень віртуальних обмінів в рамках міжнародного проєкту «Кліматичний університет для віртуальних обмінів CLUVEX» (CLUVEX), що реалізується за підтримки європейської програми Еразмус+. Активну участь у цьому заході взяли й здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня освітньої програми «Агрономія», продемонструвавши свою зацікавленість у питаннях зміни клімату та готовність до міжнародної співпраці.

Тиждень віртуальних обмінів CLUVEX став унікальною платформою для студентів різних спеціальностей з країн Європейського Союзу та сусідніх держав, зокрема Фінляндії, Данії, України та Вірменії, для поглиблення знань про зміну клімату. Програма охопила широкий спектр тем – від наукових досліджень природних явищ до соціально-економічних наслідків та навіть мистецьких інтерпретацій кліматичних змін.

Ключовим елементом програми стала групова робота над спільним завданням під назвою «Кліматичний горизонт». Ця інтерактивна діяльність сприяла жвавій міждисциплінарній та міжнародній дискусії щодо причин, наслідків та можливих шляхів подолання кліматичних змін. Здобувачі ОП «Агрономія» мали можливість працювати в малих групах, що складалися зі студентів різних університетів та модератора. Такий формат співпраці дозволив обмінятися різноманітними поглядами, набути нових знань та навичок командної роботи в міжнародному контексті.

Участь у Тижні віртуальних обмінів CLUVEX стала цінним досвідом для майбутніх агрономів. Вони не лише розширили своє розуміння глобальних кліматичних викликів, але й навчилися аналізувати проблему з різних точок зору, враховуючи економічні, соціальні та екологічні аспекти. Отримані знання та навички є надзвичайно важливими для майбутніх фахівців аграрної галузі, адже зміна клімату безпосередньо впливає на сільське господарство, вимагаючи адаптивних стратегій та інноваційних підходів.

По завершенню програми всі учасники отримали офіційні сертифікати: сертифікат на 1 кредит ECTS від Університету Гельсінкі та сертифікат “Climate Messenger” від проєкту CLUVEX. Ці відзнаки стали підтвердженням їхньої активної участі та набутих знань у сфері кліматичних змін.

Участь здобувачів вищої освіти Херсонського державного аграрно-економічного університету у Тижні віртуальних обмінів CLUVEX є яскравим прикладом їхньої активної громадянської позиції, прагнення до міжнародної співпраці та глибокого розуміння актуальних глобальних проблем. Цей досвід, безсумнівно, сприятиме їхньому професійному зростанню та формуванню як свідомих та відповідальних фахівців аграрної галузі.

Автор: Олеся РЕВТЬО

Виробнича практика є завершальним етапом підготовки майбутніх фахівців. Програма та завдання практики спрямовані на закріплення та вдосконалення теоретичного матеріалу, який здобувачі отримали під час набуття фахових компетенцій. Такий вид навчальної діяльності передбачає отримання здобувачами достатнього обсягу практичних навичок для роботи в обраній галузі.

12 травня в рамках виробничої практики здобувачів спеціальностей 206 «Садово-паркове господарство», 205 «Лісове господарство», 202 «Захист і карантин рослин» було проведено гостьову лекцію до Міжнародного дня захисту рослин. Зустріч відбулася з к.с-г.н, головним фахівцем Державної установи «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» Оленою Коковіхіною.

Учасники мали змогу дізнатися про важливі аспекти фітосанітарної безпеки, про методи контролю інвазійних шкодочинних фітофагів деревних насаджень урбанізованих територій та лісових екосистем. Лектор наголосила на важливості дослідження інвазійних шкідників та захисту рослин не тільки для розвитку сільського господарства, виробництва якісних продуктів харчування та продукції рослинного походження, а також для збереження рослин в лісових та урбанізованих екосистемах.

Організація Об’єднаних Націй оголосила 12 травня Міжнародним днем здоров’я рослин, щоб підвищити глобальну обізнаність населення про те, як захист здоров’я рослин може допомогти ліквідувати голод на планеті, зменшити бідність, захистити біорізноманіття та прискорити економічний розвиток. Цього року День здоров’я рослин відзначається під гаслом «Здоров’я рослин для збереження довкілля». За оцінкою Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН до 40% сільськогосподарських культур щорічно гине через ураження хворобами та пошкодження шкідниками, що завдає збитків сільському господарству та позбавляє мільйони людей повноцінного харчування. Захист рослин від шкідників та хвороб з економічного погляду набагато ефективніший, ніж усунення наслідків повномасштабних надзвичайних ситуацій, пов’язаних зі здоров’ям рослин.

Щиро дякуємо Олені Сергіївні Коковіхіній за актуальну та корисну лекцію в рамках проведення виробничої практики, яка допоможе здобувачам зазначених спеціальностей у майбутній професійній діяльності.

1. Дизайн Флаєра

Було представлено 6 робіт. Вирішено відзначити 2 найкращі:

1 місце – Надія РУСАЛ, 191-3, 5група, факультет архітектури і будівництва, Херсонський державний аграрно-економічний університет

2 місце – Людмила СЕЛЕЦЬКА, 194-1-ДМГ, факультет архітектури і будівництва, Херсонський державний аграрно-економічний університет

2. Розробка логотипу

Було представлено 12 робіт. Журі визначило 3 переможців:

1 місце – Людмила СЕЛЕЦЬКА, 194-1-ДМГ, факультет архітектури і будівництва, Херсонський державний аграрно-економічний університет

2 місце – Уляна ЯРЕМА, 191, 5група, факультет архітектури і будівництва, Херсонський державний аграрно-економічний університет

3 місце – Аріна ГОЛИК, 191-1-Д, факультет архітектури і будівництва, Херсонський державний аграрно-економічний університет

3. Макетування буклету

Було представлено 2 робіти. Переможцем стала команда:

1 місце – командна робота: Анастасія МАРЦЕВИЧ і Анастасія ВІТРЯНЕНКО, ННІ економіки та права, спеціальність “Менеджмент”, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

4. Відеоролик

В цій категорії робіт представлено не було.

Переможець конкурсу в номінації «Глядацькі симпатії»

Цю нагороду отримує робота Вікторії ГЛАДКОЇ, 073ІТ-2-Д, економічний факультет, ХДАЕУ, яка здобула найбільше голосів відвідувачів Дня відкритих дверей Херсонського державного аграрно-економічного університету, що відбувся 1 травня у Дендропарку м. Кропивницький.

Конкурс «Студентський креативний хаб» довів, що наші студенти – неймовірно талановиті, креативні та готові до сучасних викликів у сфері дизайну та медіа.

Ми щиро дякуємо всім учасникам за творчість, сміливість та натхнення. Переможці отримають дипломи та подарунки, а найкращі роботи будуть використані в інформаційних матеріалах університету.

До нових творчих звершень!

На початку травня 2025 року представники Навчально-методичного відділу Херсонського державного аграрно-економічного університету долучилися до масштабної освітньої події – конференції «Innovating Education: підходи неформальної освіти та інновації для українських ЗВО». Захід зібрав експертів у сфері вищої освіти, цифрових технологій, інновацій та педагогіки для обміну досвідом і пошуку ефективних рішень для сучасної української освіти.

У центрі уваги конференції були питання цифрового розвитку інновацій України до 2030 року, перспективи та виклики цифровізації освіти, можливості використання штучного інтелекту для супроводу освітнього процесу, а також дискурс навколо етичних, методичних та технічних аспектів його застосування в закладах вищої освіти. Окрім цього, було розглянуто приклади співпраці з бізнесом як інструменту впровадження інновацій, досвід залучення студентів до викладацької діяльності, розвиток емоційного інтелекту викладача та бізнес-підходи до організації робочого процесу викладача.

Обговорення та практики, представлені на конференції, підтвердили, що неформальна освіта, співпраця з бізнесом та сучасні технології є важливими чинниками якісних змін у вищій школі. Навчально-методичний відділ університету продовжує активно долучатися до актуальних освітніх ініціатив, щоб формувати простір інноваційної та гнучкої освіти в ХДАЕУ.

Автор: Навчально-методичний відділ (19.05.2025)

Всеукраїнський семінар «Бібліотеки переміщених університетів: нові виклики – нові можливості»

16 травня 2025 року співробітники Наукової бібліотеки ХДАЕУ – в.о. директора Світлана ЛЮБИМЕНКО та заввідділом Оксана ТОКОВИЛО взяли участь у роботі Всеукраїнського семінару «Бібліотеки переміщених університетів: нові виклики – нові можливості», який було організовано Херсонським державним університетом. Цей захід об’єднав бібліотекарів, дослідників та освітян у спільному прагненні розвивати інфраструктуру наукових бібліотек переміщених університетів, впроваджувати новітні технології та адаптувати бібліотечну діяльність до реалій сьогодення.

Під час першої панельної дискусії «Сучасні тренди в роботі університетських бібліотек» експерти обговорили ключові тенденції, які допомагають бібліотекам релокованих університетів ефективно функціонувати в нових умовах. У центрі уваги були такі теми: «Цифрові ресурси та послуги як інструмент активізації діяльності бібліотек релокованих університетів» (Наукова бібліотека імені М. Максимовича КНУ імені Тараса Шевченка), «Як створити власний «білий список» журналів: роль університетської бібліотеки у захисті дослідників від недоброчесних видань» (бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, «Управління даними досліджень: нові виклики для університетських бібліотек» (Державна науково-технічна бібліотека), «Інституційні репозитарії як інструменти відкритої науки» (Інститут цифровізації освіти НАПН України).

Ці питання є ключовими для трансформації сучасних університетських бібліотек, які прагнуть не лише зберігати знання, а й активно сприяти розвитку дослідницької діяльності.

Друга панельна дискусія «Бібліотеки переміщених університетів у нових реаліях» була присвячена глибокому аналізу ситуації, в якій опинилися переміщені бібліотеки, а також можливостям для їх адаптації та розвитку. Своїм досвідом поділилися представники бібліотек: Херсонського державного університету, Таврійського державного агротехнологічного університету ім. Дмитра Моторного, Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка, Херсонського державного аграрно-економічного університету і Донецького національного університету ім. Василя Стуса.

Дискусія була про втрати, з якими довелося зіткнутися бібліотекам переміщених університетів; нові можливості, що відкриваються перед бібліотечною спільнотою; взаємопідтримку та енергію як основу подальшого розвитку.

Участь фахівців Наукової бібліотеки ХДАЕУ у цьому семінарі не лише посилює взаємодію між бібліотечними установами, а й сприяє консолідації спільних зусиль у створенні стратегії розвитку бібліотек в умовах релокації, що має велике значення для збереження та популяризації знань.

Автор: Наукова бібліотека ХДАЕУ.

У межах педагогічної практики аспірантів агрономічного факультету Херсонського державного аграрно-економічного університету Фартушний Дмитро, аспірант другого року навчання спеціальності 201 Агрономія, провів відкриту лекцію для здобувачів першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання спеціальності 202 Захист і карантин з навчальної дисципліни «Фітосанітарний моніторинг та прогноз розвитку шкідливих організмів» на тему: «Агроскаутинг у захисті рослин як сучасний елемент моніторингу фітосанітарного стану агроценозів».

Під час лекції Дмитро продемонстрував не лише ґрунтовні знання з обраної тематики, а й уміння доступно та структуровано подавати інформацію. Використання сучасних візуальних засобів, прикладів із практики, а також чітка логіка викладення сприяли активній взаємодії з аудиторією.

Захід відвідали науково-педагогічні працівники університету:

• Олена МАРКОВСЬКА – доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри ботаніки та захисту рослин;
• Володимир ДУДЧЕНКО – професор кафедри ботаніки та захисту рослин, член-кореспондент НААН України зі спеціальності «Захист і карантин рослин»;
• Микола ІВАНІВ – в.о. завідувача кафедри рослинництва та агроінженерії, кандидат сільськогосподарських наук, доцент;
• Олена СИДЯКІНА – кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри рослинництва та агроінженерії;
• Тетяна БАКЛАНОВА – кандидат сільськогосподарських наук, доцент, науковий керівник Дмитра.

Усі присутні відзначили високий рівень підготовки лекції, актуальність обраної теми, впевнене ведення заняття та здатність лектора утримувати увагу аудиторії. Особливо підкреслено практичну спрямованість матеріалу та його важливість для підготовки фахівців у галузі захисту рослин.

Обговорення після лекції було жвавим і конструктивним. Викладачі поділилися власним досвідом, надали методичні рекомендації та підтримали подальший професійний розвиток молодого науковця.

Такі відкриті заняття є важливою платформою для формування педагогічної майстерності аспірантів, розвитку їх комунікативних навичок та адаптації до викладацької діяльності у вищій школі.

Автор: Тетяна БАКЛАНОВА

Шановні студенти!

Сьогодні хочу поговорити про складні емоції, які можуть виникати у кожного з нас в умовах війни. Одна з таких емоцій – це сором за радість.

Війна – це час болю, втрат і невизначеності. Здавалося б, у такі моменти не може бути місця для радості. Проте, життя продовжується, і навіть серед темряви знаходяться проблиски світла: зустріч з близькими, невелика особиста перемога, гарна новина від рідних, допомога іншим. І ось тут може виникнути дивне, і часом дуже болісне почуття – сором за те, що ми відчуваємо радість.

Чому виникає сором за радість?

• Емпатія та співчуття: ми глибоко переживаємо біль інших, тих, хто втратив домівки, близьких, хто знаходиться в небезпеці. Радість на цьому тлі може здаватися зрадою їхніх страждань, проявом байдужості.
• Відчуття несправедливості: “Як я можу радіти, коли навколо стільки горя?” – це природне запитання, що виникає в умовах глобальної трагедії. Радість може здаватися недоречною, навіть аморальною.
• Страх осуду: ми можемо боятися, що інші не зрозуміють нашої радості, звинуватять у легковажності або безсердечності.
• Внутрішній конфлікт: у нас може виникати дисонанс між особистими позитивними емоціями та загальним трагічним контекстом.

Чому важливо приймати свою радість?

Попри всю складність ситуації, здатність відчувати радість є важливою для нашого психологічного виживання та стійкості

• Ресурс для подолання: позитивні емоції дають нам енергію, надію та мотивацію продовжувати боротися, допомагати іншим і вірити в краще майбутнє. Це своєрідне “паливо” для нашої психіки.
• Збереження людяності: навіть у найскладніші часи важливо зберігати здатність відчувати весь спектр емоцій, включаючи радість. Це нагадує нам про те, що життя триває, і що добро все ще існує.
• Підтримка близьких: наша радість, навіть невелика, може надихати та підтримувати наших рідних та друзів. Поділившись позитивними моментами, ми створюємо острівці надії у вирі тривоги.
• Запобігання емоційному вигоранню: постійне перебування у стані тривоги та горя виснажує. Дозволяючи собі відчувати радість, ми даємо своїй психіці можливість відновитися.

Як прийняти свої емоції?

• Дозвольте собі відчувати: не засуджуйте себе за радість. Визнайте, що це природна людська емоція, яка може співіснувати з болем і співчуттям.
• Розділіть свої емоції: розумійте, що ваша радість не применшує чужого горя. Ви можете одночасно співчувати тим, хто страждає, і радіти своїм особистим моментам.
• Знайдіть свій спосіб вираження: діліться своєю радістю з близькими, записуйте позитивні моменти, займайтеся творчістю. Це допоможе вам усвідомити та прийняти свої емоції.
• Робіть те, що приносить вам радість (у межах розумного): це можуть бути прості речі: чашка улюбленого напою, прослуховування музики, спілкування з друзями, допомога іншим.
• Пам’ятайте про важливість самопіклування: у складні часи особливо важливо дбати про своє фізичне та емоційне благополуччя. Дозвольте собі моменти відпочинку та радості як частину цього піклування.
• Звертайтеся за підтримкою: якщо почуття сорому за радість стає нестерпним і заважає вам жити, не соромтеся звернутися за допомогою до психолога або психотерапевта.

Пам’ятайте, що ви не самотні у своїх переживаннях. Багато хто з нас відчуває подібні емоції. Дозвольте собі бути людиною – зі всім спектром почуттів, включаючи радість. Прийняття цих емоцій не є проявом байдужості, а навпаки, є важливим кроком на шляху до нашої власної стійкості та здатності підтримувати інших.

Бережіть себе та своїх близьких.

Віримо в нашу перемогу та світле майбутнє!

До Дня науки з ініціативи студентського наукового товариства Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія в співпраці з кафедрою теорії та методики фізичної культури і спорту Херсонського державного аграрно-економічного університету провели ІІІ Всеукраїнський студентський науковий форум “Наука, освіта, культура в Україні”, який відбувся 16 травня 2025 року.

У форумі взяли участь здобувачі освіти з 11 закладів України, Польщі, Молдови та Швеції, які активно залучені до науково-дослідної роботи у лабораторіях та гуртках. З вітальними словами до учасників форуму звернулись директор “Кременчуцької гуманітарно-технологічна академія” Леся КРУПІНА, науковий співробітник Інституту історії та безперервного навчання Університету Сьодертону в Стокгольмі Вікторія ЧОРНА та доцент Департаменту легкої атлетики, плавання та туризму Державного університету Молдови Наталія СТЕПАНОВА.

Херсонський держаний аграрно-економічний університет представляла здобувачка групи 181 спеціальності біолого-технологічного факультету – Анна Ференс. Вона виступила на пленарному засіданні з доповіддю «Популяризація науки: як зробити науку доступною та цікавою для молоді». Науковий керівник – доцент кафедри теорії та методики фізичної культури та спорту Скрипченко І.Т.

Учасники форуму також цікаво презентували власні дослідження, обговорювали сучасні наукові підходи та ділилися результатами роботи у сфері науки, освіти й культури.

За результатами роботи Студентського форуму стало отримання нових, цікавих, знань в різних галузях спортивної та оздоровчої діяльності, включаючи й можливість використання штучного інтелекту в освітній та тренувальний процес. Всі учасники та їх наукові керівники отримали сертифікати учасників та масу задоволення від наукового спілкування зі однодумцями!

Такі заходи відіграють важливу роль у розвитку наукової культури в Україні, сприяють популяризації досліджень серед молоді та формують міцну спільноту майбутніх фахівців. Всеукраїнський студентський науковий форум “Наука, освіта, культура в Україні” – це не лише платформа для академічного зростання, а й важливий крок до формування наукової еліти України.

Автор доцент І.Т. Скрипченко

Студентська спортивна наука є одним з пріоритетних напрямків вдосконалення якості підготовки здобувачів вищої освіти, які навчаються на спеціальності Фізична культура і спорт в Херсонському державному аграрно-економічному університеті! В підтвердження цього в черговий раз було проведено засідання студентського наукового гуртка “Особливості тренувального процесу спортсменів”.

Цього разу обговорення стосувалось специфіки побудови тренувального процесу в спортивних іграх. Здобувачі з великим інтересом та натхненням ділились інформацією про тренувальний процес в баскетболі, футболі та інших видах спортивних ігор.

В дискусіях та обговореннях здобувачі розкривали важливість та проблеми, що виникають під час вдосконалення технічної майстерності, розвитку фізичних якостей, набуття тактичного мислення та психологічного налаштування на змагальну та тренувальну роботу!

В результаті жвавої та конструктивної роботи здобувачі отримали завдання щодо впровадження пошуку нових підходів до власного тренувального процесу та узгодили терміни впровадження експериментальних досліджень на існуючих експериментальних базах. Робота наукового гуртка ще раз довела готовність здобувачів до пошуку нових, нестандартних шляхів покращення тренувального процесу спортсменів різної кваліфікації. Гармонійне поєднання наукової роботи поряд спортивним вдосконаленням, допоможе покращити професійні компетентності здобувачів й гарантовано ще більше підвищить якість підготовки в Херсонському державному аграрно-економічному університеті!!!

Автор: доц. Є. Стрикаленко

16 травня 2025 року відбулася І Міжнародна науково-практична конференція «Ефективні системи захисту рослин як інструмент сталого розвитку аграрного сектору економіки та суспільства», організаторами якої були: кафедра ботаніки та захисту рослин Херсонського державного аграрно-економічного університету, ГО «Українське ентомологічне товариство», Латвійський університет біонаук та технологій, НАО «Кизилординський університет імені Коркит Ата» (Республіка Казахстан).

До конференції, яка проходила у змішаному форматі, долучилося понад 140 учасників, серед яких були представники академічної спільноти закладів вищої освіти, наукових установ НААН та НАН України, Держпродспоживслужби України, провідних вітчизняних та іноземних компаній виробників засобів захисту рослин, аграрних підприємств тощо.

З вітальними словами до учасників конференції, присвяченій Дню науки в Україні, звернулися модератор заходу д-р с.-г. наук, професор, завідувач кафедри ботаніки та захисту рослин ХДАЕУ Олена МАРКОВСЬКА, д-р екон. наук, професор, перший проректор, проректор з науково-педагогічної роботи ХДАЕУ Вікторія ГРАНОВСЬКА, канд. с.-г. наук, доцент, проректор з наукової роботи та міжнародної діяльності ХДАЕУ Сергій ЛАВРЕНКО, академік НААН України, д-р біол. наук, професор Максим МЕЛЬНИЧУК, д-р с.-г. наук, заступник директора Інституту захисту рослин НААН України Ганна ТКАЛЕНКО, д-р с.-г. наук, асоційований професор НАО «Кизилординський університет ім. Коркит Ата» (РК) Ібадулла ТАУТЕНОВ та PhD, асоційований професор Сєрік БЄКЖАНОВ, д-р с.-г. наук, професор, зав. кафедри захисту, генетики и селекції рослин агробіотехнологічного факультету Одеського державного аграрного університету Анна КРИВЕНКО, д-р с.-г. наук, професор кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна НУБіП України Мирослав ПІКОВСЬКИЙ.

Впродовж конференції було розглянуто та обговорено актуальні питання стратегічного розвитку галузі захисту рослин в Україні та світі, імплементації завдань Європейських ініціатив (Green Deal, One Health), важливість біологізації інтегрованих систем управління шкідливими організмами, використання новітніх біотехнологій, штучного інтелекту, роботизованих систем в аграрному виробництві, інноваційних практик моніторингу фітосанітарного стану агроценозів (агроскаутинг), державну політику в сфері застосування пестицидів й агрохімікатів, застосування сучасних методів діагностики хвороб та шкідників рослин, проблеми захисту лісових насаджень та дерев урбанізованих середовищ тощо.

На пленарному засіданні з доповідями виступили: академік НААН Максим МЕЛЬНИЧУК «Modern biotechnologies: environment safety and global alternatives», член-кореспондент НААН, професор кафедри ботаніки та захисту рослин ХДАЕУ Володимир ДУДЧЕНКО «Захист рослин – реалії сьогодення та виклики майбутнього», агроном консультант компанії MNP, (Канада) Олександр МУРЗАК «Smart Agronomy: From Field Scouting to AI-Driven Decisions», начальник управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Тетяна ЛАПИЦЬКА «Державне регулювання застосування засобів захисту рослин», доцент кафедри ботаніки та захисту рослин ХДАЕУ Іван МРИНСЬКИЙ «Клоп жовто-бурий мармуровий – новий виклик для сільгоспвиробників України», головний фахівець відділу фітосанітарних процедур, керівник з якості Державної установи «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» Олена КОКОВІХІНА «Ідентифікація карантинних організмів в умовах фітосанітарних випробувальних лабораторій», завідувач науково-технологічним відділом Інституту сільського господарства Степу НААН Юрій МАЩЕНКО «Вирощування сої у сівозмінах короткої ротації з елементами біологізації в умовах Північного Степу України», керівник експертного відділу ДАПК Біотехнологічної компанії BTU Вікторія КУЗЬМИЧ «Екологічно орієнтовані стратегії біозахисту рослин в умовах сталого землеробства», старший наук. співробітник відділу геноміки та молекулярної біотехнології Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України Сергій ХАБЛАК «Молекулярна еволюція білків резистентності у зв’язку з типом патогенів у злакових та дводольних культур», в.о. зав. відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Тетяна РОЖКОВА «Мікробіом насіння соняшнику та кукурудзи: нові патогени та проблеми ідентифікації», доцент кафедри лісівництва та захисту лісу «Національний університет «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка; Малинський фаховий коледж» Валерій ЛЕВЧЕНКО «Патології і моніторинг сосни звичайної в умовах Перганського та Копищанського природоохорнних науково-дослідних відділень Поліського природного заповідника», доцент кафедри лісового та садово-паркового господарства ХДАЕУ Тетяна БОЙКО «Патогенна біота тополевих насаджень міста Херсон», доцент кафедри зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова Державного біотехнологічного університету Ірина ЛЕЖЕНІНА та здобувач вищої освіти Володимир ЛЮДВІНСЬКИЙ «Адвентивний вид – Рerillus Bioculatus: перспективи використання та стійкої акліматизації в Харківській області», аспірант Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Вадим ГОЛОЛОБОВ «Біологічний захист каштана звичайного (Aesculus hippocastanum L.) в умовах міських екосистем: інноваційні підходи та практичні результати».

Теми виступів викликали значний інтерес та дискусії серед учасників конференції, яка стала платформою для подальшої міждисциплінарної й міжгалузевої наукової, освітньої та виробничої співпраці. Дякуємо всім, хто долучився до заходу й щиро вітаємо з Днем науки в Україні!

Автор: Олена МАРКОВСЬКА