ПРИЙМАЛЬНА КОМІСІЯ +38(050) 571-19-13 pk@ksaeu.kherson.ua

Здобувачі ХДАЕУ на Хакатоні з геопросторових рішень для сталого розвитку та відновлення земель

На базі Сумського національного аграрного університету розпочався Хакатон «Geospatial Solutions for Sustainable Development and Land Recovery» – «Геопросторові рішення для сталого розвитку та відновлення земель».

Вперше до заходу долучилась – сформована команда здобувачів Херсонського державного аграрно – економічного університету, факультету архітектури та будівництва, спеціальності Геодезія та землеустрій (Сергій САЛАМАХА, Денис ЛЯХУ, Анастасія ОСИПЕНКО, Анатолій МЕДВЕДСЬКИЙ, Наталія ГОЛОВЧЕНКО), під керівництвом Наталії ЛАВРЕНКО та ментором – Олександра КОВАЛЕНКА.

До вітального слова долучився проректор з наукової та міжнародної діяльності Сумського національного аграрного університету – Данько Юрій Іванович, який відзначив широку географію учасників та участь багатьох закладів вищої освіти у Хакатоні.

Команди будуть працювати над створенням інноваційних геопросторових рішень для оцінки наслідків руйнувань та планування відновлення територій, використовуючи сучасні супутникові та просторові дані.

Побажаємо нашим здобувачам успіхів!

 

Автор: Наталія ЛАВРЕНКО.

Здобувачі ХДАЕУ на Хакатоні з геопросторових рішень для сталого розвитку та відновлення земель

На базі Сумського національного аграрного університету розпочався Хакатон «Geospatial Solutions for Sustainable Development and Land Recovery» – «Геопросторові рішення для сталого розвитку та відновлення земель».

Вперше до заходу долучилась – сформована команда здобувачів Херсонського державного аграрно – економічного університету, факультету архітектури та будівництва, спеціальності Геодезія та землеустрій (Сергій САЛАМАХА, Денис ЛЯХУ, Анастасія ОСИПЕНКО, Анатолій МЕДВЕДСЬКИЙ, Наталія ГОЛОВЧЕНКО), під керівництвом Наталії ЛАВРЕНКО та ментором – Олександра КОВАЛЕНКА.

До вітального слова долучився проректор з наукової та міжнародної діяльності Сумського національного аграрного університету – Данько Юрій Іванович, який відзначив широку географію учасників та участь багатьох закладів вищої освіти у Хакатоні.

Команди будуть працювати над створенням інноваційних геопросторових рішень для оцінки наслідків руйнувань та планування відновлення територій, використовуючи сучасні супутникові та просторові дані.

Побажаємо нашим здобувачам успіхів!

 

Автор: Наталія ЛАВРЕНКО.

Дослідження та інновації як драйвер інтеграції України до світового дослідницького простору

12 листопада 2025 року в рамках програми Горизонт Європа, науково-педагогічним представником кафедри харчових технологій біолого-технологічного факультету, а також представником рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» програмного комітету «Харчування, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище» д.т.н., професором Горач О.О. було відвідано захід у гібридному форматі із поширення інформації на тему: «Дослідження та інновації як драйвер інтеграції України до світового дослідницького простору». Мета заходу обговорення ролі досліджень та інновацій у процесі інтеграції України до європейського та світового дослідницького простору.

Робота проходила в 5 блоках: Інтеграція України до Європейського та глобального дослідницьких просторів і синергія європейських програм; Інструменти підтримки в рамках конкурсів Європейської дослідницької ради; Успішні історії українських дослідників. Модератором заходу виступив Денис НІКОЛАЙЧУК, спеціаліст із комунікацій відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні» НФДУ. З привітальним словом виступив Денис КУРБАТОВ, заступник Міністра освіти і науки України, Кароль МАНСЕЛЬ-БЛАНШАР, керівниця відділу RTD 03 міжнародного співробітництва Європи та Америки Європейської комісії, Доктор Лідія БОРРЕЛЛЬ-ДАМІАН, генеральна секретарка асоціації Science Europe, Сергій БАБАК, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Єгор ПИВОВАРОВ, експерт з політичних питань у галузі науки та інновацій Представництва ЄС в Україні, Олександра АНТОНЮК, голова Наукового комітету Національної ради України з питань науки та технологій та багато інших діячів причетних до діяльності програми Горизонт Європа в Україні.

Дослідження та інновації як драйвер інтеграції України до світового дослідницького простору

12 листопада 2025 року в рамках програми Горизонт Європа, науково-педагогічним представником кафедри харчових технологій біолого-технологічного факультету, а також представником рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» програмного комітету «Харчування, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище» д.т.н., професором Горач О.О. було відвідано захід у гібридному форматі із поширення інформації на тему: «Дослідження та інновації як драйвер інтеграції України до світового дослідницького простору». Мета заходу обговорення ролі досліджень та інновацій у процесі інтеграції України до європейського та світового дослідницького простору.

Робота проходила в 5 блоках: Інтеграція України до Європейського та глобального дослідницьких просторів і синергія європейських програм; Інструменти підтримки в рамках конкурсів Європейської дослідницької ради; Успішні історії українських дослідників. Модератором заходу виступив Денис НІКОЛАЙЧУК, спеціаліст із комунікацій відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні» НФДУ. З привітальним словом виступив Денис КУРБАТОВ, заступник Міністра освіти і науки України, Кароль МАНСЕЛЬ-БЛАНШАР, керівниця відділу RTD 03 міжнародного співробітництва Європи та Америки Європейської комісії, Доктор Лідія БОРРЕЛЛЬ-ДАМІАН, генеральна секретарка асоціації Science Europe, Сергій БАБАК, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Єгор ПИВОВАРОВ, експерт з політичних питань у галузі науки та інновацій Представництва ЄС в Україні, Олександра АНТОНЮК, голова Наукового комітету Національної ради України з питань науки та технологій та багато інших діячів причетних до діяльності програми Горизонт Європа в Україні.

Засідання Басейнової ради річок Приазов’я

13 листопада 2025 року відбулось чергове засідання Басейнової ради річок Приазов’я. Зустріч відбувалась в он-лайн режимі на платформі Meet.

Від ХДАЕУ участь прийняв член ради, в.о. завідувача кафедри гідротехнічного будівництва, водної та електричної інженерії, к.т.н., доцент Микола ВОЛОШИН.

Програма засідання:

1. Вітальне слово. Про затвердження регламенту роботи Басейнової ради річок Приазов’я.

2. Виконання п.4 (рішення з окремих питань) згідно витягу з протоколу № 37 засідання Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2025 року щодо вжиття невідкладних заходів до завершення у 2025 році передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем із сфери управління Держводагентства до сфери управління Держрибагентства а також організаціям водокористувачів.

3. Щодо дотримання соціального захисту працівників водогосподарських організацій Держводагентства при передачі об’єктів інженерної інфраструктури.

4. Про оновлення державного водного кадастру за розділом «Поверхневі води» у частині обліку поверхневих водних об’єктів.

5. Про стан реалізації першого циклу Плану управління річковим басейном річок Приазов’я (2025-2030 роки).

6. Про внесення змін до Положення басейнової ради річок Приазов’я.

Засідання пройшло в плідній формі, результатом якого було розглянуто та прийнято заплановані питання порядку денного.

 

Автор: в.о. завідувача кафедри, к.т.н., доцент Микола ВОЛОШИН (13.11.2025р.)

Засідання Басейнової ради річок Приазов’я

13 листопада 2025 року відбулось чергове засідання Басейнової ради річок Приазов’я. Зустріч відбувалась в он-лайн режимі на платформі Meet.

Від ХДАЕУ участь прийняв член ради, в.о. завідувача кафедри гідротехнічного будівництва, водної та електричної інженерії, к.т.н., доцент Микола ВОЛОШИН.

Програма засідання:

1. Вітальне слово. Про затвердження регламенту роботи Басейнової ради річок Приазов’я.

2. Виконання п.4 (рішення з окремих питань) згідно витягу з протоколу № 37 засідання Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2025 року щодо вжиття невідкладних заходів до завершення у 2025 році передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем із сфери управління Держводагентства до сфери управління Держрибагентства а також організаціям водокористувачів.

3. Щодо дотримання соціального захисту працівників водогосподарських організацій Держводагентства при передачі об’єктів інженерної інфраструктури.

4. Про оновлення державного водного кадастру за розділом «Поверхневі води» у частині обліку поверхневих водних об’єктів.

5. Про стан реалізації першого циклу Плану управління річковим басейном річок Приазов’я (2025-2030 роки).

6. Про внесення змін до Положення басейнової ради річок Приазов’я.

Засідання пройшло в плідній формі, результатом якого було розглянуто та прийнято заплановані питання порядку денного.

 

Автор: в.о. завідувача кафедри, к.т.н., доцент Микола ВОЛОШИН (13.11.2025р.)

Покоління за сталий розвиток: від досліджень до дій

12 листопада 2025 р. в КЗПО «Обласний еколого-натуралістичний центр» Житомирської обласної ради відбувся обласний екохаб зі всеукраїнською участю «Війна і екопростір України», який було присвячено Міжнародному дню запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів. Херсонський державний аграрно-економічний університет виступив співорганізатором цього масштабного важливого заходу, який об’єднав більше 160 освітян, науковців, представників громадськості, талановитих школярів. У екохабі взяли участь 26 загальноосвітніх і позашкільних закладів освіти України, які представили 56 конкурсних робіт.

Модератором виступила Наталія Бордюг, докторка педагогічних наук, професорка кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка ХДАЕУ. З вітальною промовою до учасників звернувся Віталій Пічура, д.с.-г.н., професор, завідувач кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка ХДАЕУ. Віталій Іванович наголосив на вагомому внеску науковців університету у дослідження наслідків війни, особливо акцентуючи на наслідках екоциду, який заподіяв ворог при руйнації дамби Каховського водосховища.

До заходу активно долучилася Вікторія Алмашова, к.с.-г.н., доцентка кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка, яка наголосила на значущості повоєнного відновлення порушених земель півдня України з використанням методу фіторемедіації ґрунтів. Змістовною та цінною стала доповідь студентки 4 курсу спеціальності 101 «Екологія» Вікторії Восколович, в якій було акцентовано увагу впливу війни на довкілля Херсонщини. 

У програмі заходу були представлені найкращі роботи переможців обласного конкурсу «Війна і екопростір України». Юні екоактивісти презентували власні інтерактивні мультимедійні дослідження впливу війни на ґрунт, повітря, воду; відеоісторії порятунку лісів та тварин у зоні бойових дій; колажі та цифрові ілюстрації спалених лісів, зруйнованих екосистем, забруднених територій. 

Захід став платформою для обміну ідеями, розвитку екологічного мислення та підтримки молодіжних ініціатив у сфері охорони довкілля.

 

Автор: Бордюг Н.С., професор кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка

13.11.2025

Покоління за сталий розвиток: від досліджень до дій

12 листопада 2025 р. в КЗПО «Обласний еколого-натуралістичний центр» Житомирської обласної ради відбувся обласний екохаб зі всеукраїнською участю «Війна і екопростір України», який було присвячено Міжнародному дню запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів. Херсонський державний аграрно-економічний університет виступив співорганізатором цього масштабного важливого заходу, який об’єднав більше 160 освітян, науковців, представників громадськості, талановитих школярів. У екохабі взяли участь 26 загальноосвітніх і позашкільних закладів освіти України, які представили 56 конкурсних робіт.

Модератором виступила Наталія Бордюг, докторка педагогічних наук, професорка кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка ХДАЕУ. З вітальною промовою до учасників звернувся Віталій Пічура, д.с.-г.н., професор, завідувач кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка ХДАЕУ. Віталій Іванович наголосив на вагомому внеску науковців університету у дослідження наслідків війни, особливо акцентуючи на наслідках екоциду, який заподіяв ворог при руйнації дамби Каховського водосховища.

До заходу активно долучилася Вікторія Алмашова, к.с.-г.н., доцентка кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка, яка наголосила на значущості повоєнного відновлення порушених земель півдня України з використанням методу фіторемедіації ґрунтів. Змістовною та цінною стала доповідь студентки 4 курсу спеціальності 101 «Екологія» Вікторії Восколович, в якій було акцентовано увагу впливу війни на довкілля Херсонщини. 

У програмі заходу були представлені найкращі роботи переможців обласного конкурсу «Війна і екопростір України». Юні екоактивісти презентували власні інтерактивні мультимедійні дослідження впливу війни на ґрунт, повітря, воду; відеоісторії порятунку лісів та тварин у зоні бойових дій; колажі та цифрові ілюстрації спалених лісів, зруйнованих екосистем, забруднених територій. 

Захід став платформою для обміну ідеями, розвитку екологічного мислення та підтримки молодіжних ініціатив у сфері охорони довкілля.

 

Автор: Бордюг Н.С., професор кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка

13.11.2025

Засідання студентського наукового гуртка «Цифрова психологія: сучасні інструменти та практики»

На онлайн-платформі Zoom 31 жовтня 2025 року відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка «Цифрова психологія: сучасні інструменти та практики». Тема зустрічі: «Алгоритм складання психологічного портрету особистості: відбір методик, аналіз даних та цифрові платформи для візуалізації».

Здобувачі вищої освіти активно долучилися до обговорення ключового інструменту психологічної практики – психологічного портрету, а також сучасних методів його складання та цифрового оформлення.

Основні питання та обговорення на зустрічі:

  1. Вступ та значення психологічного портрету. Було наголошено, що психологічний портрет є важливим інструментом для глибокого розуміння людини та її поведінкових особливостей. Обговорено його корисність у сферах особистісного зростання, відносин, кар’єри та освіти, а також здатність допомагати прогнозувати поведінку та реакції.
  2. Основні компоненти та методи збирання інформації. Учасники розглянули ключові складові портрету: темперамент (сангвінічний, холеричний, флегматичний, меланхолійний), характер, мотивацію, переконання та цінності, а також сильні та слабкі сторони особистості. Були проаналізовані основні методи збору даних для портрету: систематичне спостереження та аналіз поведінки, бесіди та структуровані інтерв’ю, вивчення письмових матеріалів, використання стандартизованих психологічних тестів та опитувальників, а також проективні методики.
  3. Покрокова інструкція складання портрету та цифрові інструменти. Був детально представлений алгоритм складання портрету, що включає наступні етапи: підготовка та визначення цілей, збір інформації, аналіз отриманих даних (систематизація, інтерпретація, пошук закономірностей), оформлення портрету та надання портрета замовнику/учасникам. Окрему увагу приділили цифровим платформам для візуалізації результатів: Tableau, Looker Studio, Microsoft Power BI (для аналізу даних), R та RStudio, PSPP (для статистичного аналізу), а також Canva, Figma, Piktochart (для інфографіки та креативного оформлення).
  4. Етичні аспекти та самосприйняття. Значна частина обговорення була присвячена етичним вимогам: необхідності конфіденційності даних та їх безпечного зберігання, дотриманню принципу добровільної участі та поінформованої згоди, а також врахуванню побажань та меж учасників. Розглянуто також аспект самосприйняття, включаючи кроки для створення здорового психологічного портрету себе: постійне пізнання, оцінка «особистого інвентарю», аналіз слабкостей та створення точного уявлення про себе.

Здобувачі вищої освіти отримали низку практичних завдань для відпрацювання навичок, зокрема:

  1. «Портрет незнайомця» (навчання структурованому спостереженню для ідентифікації темпераменту та рис характеру).
  2. «Цінності та мотивація» (відпрацювання навичок напівструктурованого інтерв’ю для профорієнтаційного кейсу).
  3. «Етичний виклик» (аналіз кейс-ситуації щодо конфіденційності при передачі портрету замовнику).
  4. «Цифровий профіль» (практична візуалізація тестових показників за 5 шкалами за допомогою Canva або Looker Studio).

 Засідання стало важливою платформою для обміну знаннями та досвідом між керівником гуртку та студентами. Обговорення сприяло поглибленню знань про методичну базу психолога, а також необхідності інтеграції цифрових інструментів для якісної візуалізації та аналізу даних. Розуміння алгоритму складання портрету, підкріплене етичною грамотністю, є ключовим для формування фахової компетентності майбутніх психологів.

 

Автор: доцент Олександра СИДОРЕНКО

Засідання студентського наукового гуртка «Цифрова психологія: сучасні інструменти та практики»

На онлайн-платформі Zoom 31 жовтня 2025 року відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка «Цифрова психологія: сучасні інструменти та практики». Тема зустрічі: «Алгоритм складання психологічного портрету особистості: відбір методик, аналіз даних та цифрові платформи для візуалізації».

Здобувачі вищої освіти активно долучилися до обговорення ключового інструменту психологічної практики – психологічного портрету, а також сучасних методів його складання та цифрового оформлення.

Основні питання та обговорення на зустрічі:

  1. Вступ та значення психологічного портрету. Було наголошено, що психологічний портрет є важливим інструментом для глибокого розуміння людини та її поведінкових особливостей. Обговорено його корисність у сферах особистісного зростання, відносин, кар’єри та освіти, а також здатність допомагати прогнозувати поведінку та реакції.
  2. Основні компоненти та методи збирання інформації. Учасники розглянули ключові складові портрету: темперамент (сангвінічний, холеричний, флегматичний, меланхолійний), характер, мотивацію, переконання та цінності, а також сильні та слабкі сторони особистості. Були проаналізовані основні методи збору даних для портрету: систематичне спостереження та аналіз поведінки, бесіди та структуровані інтерв’ю, вивчення письмових матеріалів, використання стандартизованих психологічних тестів та опитувальників, а також проективні методики.
  3. Покрокова інструкція складання портрету та цифрові інструменти. Був детально представлений алгоритм складання портрету, що включає наступні етапи: підготовка та визначення цілей, збір інформації, аналіз отриманих даних (систематизація, інтерпретація, пошук закономірностей), оформлення портрету та надання портрета замовнику/учасникам. Окрему увагу приділили цифровим платформам для візуалізації результатів: Tableau, Looker Studio, Microsoft Power BI (для аналізу даних), R та RStudio, PSPP (для статистичного аналізу), а також Canva, Figma, Piktochart (для інфографіки та креативного оформлення).
  4. Етичні аспекти та самосприйняття. Значна частина обговорення була присвячена етичним вимогам: необхідності конфіденційності даних та їх безпечного зберігання, дотриманню принципу добровільної участі та поінформованої згоди, а також врахуванню побажань та меж учасників. Розглянуто також аспект самосприйняття, включаючи кроки для створення здорового психологічного портрету себе: постійне пізнання, оцінка «особистого інвентарю», аналіз слабкостей та створення точного уявлення про себе.

Здобувачі вищої освіти отримали низку практичних завдань для відпрацювання навичок, зокрема:

  1. «Портрет незнайомця» (навчання структурованому спостереженню для ідентифікації темпераменту та рис характеру).
  2. «Цінності та мотивація» (відпрацювання навичок напівструктурованого інтерв’ю для профорієнтаційного кейсу).
  3. «Етичний виклик» (аналіз кейс-ситуації щодо конфіденційності при передачі портрету замовнику).
  4. «Цифровий профіль» (практична візуалізація тестових показників за 5 шкалами за допомогою Canva або Looker Studio).

 Засідання стало важливою платформою для обміну знаннями та досвідом між керівником гуртку та студентами. Обговорення сприяло поглибленню знань про методичну базу психолога, а також необхідності інтеграції цифрових інструментів для якісної візуалізації та аналізу даних. Розуміння алгоритму складання портрету, підкріплене етичною грамотністю, є ключовим для формування фахової компетентності майбутніх психологів.

 

Автор: доцент Олександра СИДОРЕНКО