Березень 2026

На факультеті архітектури та будівництва 20 лютого 2026 р. відбулася відкрита лекція д.е.н., доцента Наталії Дудяк на тему: «Розробка Комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади».

Захід було проведено для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3 року навчання за спеціальністю G17 Архітектура та містобудування денної форми навчання. На лекції були  також були присутні начальник навчально-методичного відділу Олена Кан, завідувачі кафедр, професорсько-викладацький склад та здобувачі з інших спеціальностей факультету архітектури та будівництва.

У сучасних умовах реформування системи місцевого самоврядування та реалізації адміністративно-територіальної реформи в Україні особливої ваги набуває питання стратегічного та просторового планування розвитку територіальних громад. Розробка комплексного плану просторового розвитку є важливим інструментом забезпечення сталого розвитку територій, ефективного використання земельних ресурсів, формування якісного життєвого середовища та підвищення інвестиційної привабливості громад.

Під час лекції було розглянуто:

• нормативно-правові засади розробки комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади;
• структуру та складові комплексного плану;
• особливості поєднання містобудівної документації та документації із землеустрою;
• етапи підготовки, громадського обговорення та затвердження документації;
• роль фахівців з архітектури та містобудування у формуванні просторової політики громади;
• сучасні виклики та практичні аспекти реалізації планувальних рішень.

Особливу увагу було приділено міждисциплінарному підходу до планування територій, врахуванню екологічних, соціально-економічних та інфраструктурних чинників, а також використанню геоінформаційних систем у процесі просторового аналізу.

Лекція мала прикладний характер і сприяла формуванню у здобувачів системного бачення процесів просторового розвитку територіальних громад. Студенти отримали ґрунтовні знання щодо алгоритму розробки комплексного плану, ознайомилися з практичними кейсами та сучасними підходами до стратегічного планування.

За відгуками присутніх захід відзначався високим науково-методичним рівнем, актуальністю представленого матеріалу. Проведення подібних відкритих лекцій сприяє підвищенню якості освітнього процесу, інтеграції теоретичних знань із практичними навичками та формуванню професійних компетентностей майбутніх архітекторів і містобудівників.

 

Автор: Наталія Дудяк

25–26 лютого відбувся онлайн-семінар на тему «Моніторинг земель за допомогою дистанційного зондування Землі», організований у межах реалізації міжнародного проєкту «ЄС для зеленого відновлення в країнах Східного партнерства» (EU4Green Recovery East, EU4GRE). Захід був спрямований на визначення національних пріоритетів та практичних кроків щодо впровадження інструментів зеленого відновлення з використанням сучасних технологій моніторингу довкілля.

У роботі семінару взяла участь Олександра Білошкуренко, провідний інженер з використання водних ресурсів Басейнового управління водних ресурсів Нижнього Дніпра та асистент кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка Херсонського державного аграрно-економічного університету. Її участь стала прикладом ефективного поєднання професійної діяльності у сфері управління земельними і водними ресурсами з освітнім процесом за спеціальностями Е2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища».

Під час семінару було представлено сучасні розробки у сфері дистанційного спостереження за Землею, зокрема можливості програми Copernicus для моніторингу земельних ресурсів, оцінювання посух, стану лісових екосистем та інших екологічних показників. Учасники ознайомилися з аналітичними інструментами, які використовуються в країнах ЄС для прийняття управлінських рішень у сфері екологічної політики та зеленого відновлення.

Практична частина заходу передбачала роботу з програмним забезпеченням QGIS, у межах якої учасники самостійно виконували аналіз просторових даних, оцінювали прояви посухи та стан лісових ресурсів на території України з використанням геоінформаційних технологій. Такий формат дозволив поєднати теоретичні знання з прикладними навичками роботи з відкритими супутниковими даними.

Отриманий міжнародний досвід безпосередньо інтегрується в освітній процес за ОП Е2 (101) і G2 (183), зокрема в дисципліни, пов’язані з екологічним моніторингом, ГІС-технологіями, дистанційним зондуванням Землі та управлінням природними ресурсами. Це сприяє формуванню у здобувачів компетентностей з аналізу просторових даних, оцінювання стану довкілля та впровадження інноваційних інструментів екологічного управління відповідно до європейських стандартів.

Участь представників кафедри в міжнародних проєктах та професійних заходах забезпечує синергію науки, практики та освіти, підсилює інтернаціоналізацію освітніх програм і відповідає сучасним вимогам підготовки конкурентоспроможних фахівців у сфері екології та технологій захисту навколишнього середовища.

 

Автор: Олександра Білошкуренко, кафедра екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка

25 лютого 2026 року відбулося чергове засідання наукового гуртка, присвячене надзвичайно актуальній тематиці розвитку ESG-інвестування в Україні та його ролі у забезпеченні довгострокової сталості корпоративного сектору. У межах заходу було представлено доповіді здобувачів вищої освіти, що охопили як фінансові аспекти впровадження ESG-принципів, так і питання мінімізації нефінансових ризиків у сучасних умовах економічної нестабільності.

Учасники засідання зосередили увагу на тому, що ESG (Environmental, Social, Governance) поступово трансформується з додаткового елементу корпоративної політики у стратегічний інструмент управління ризиками та підвищення інвестиційної привабливості компаній. В умовах євроінтеграційних процесів та післявоєнного відновлення економіки України дотримання принципів сталого розвитку стає важливою передумовою доступу до міжнародного фінансування та довгострокового партнерства.

Здобувачка вищої освіти Мариненко Тетяна у своїй доповіді висвітлила ESG-інвестиції як ключовий фактор стійкості корпоративного сектору України. У виступі було обґрунтовано, що інтеграція екологічних, соціальних та управлінських критеріїв у бізнес-стратегії сприяє підвищенню адаптивності компаній до кризових явищ, зменшенню енергетичних і операційних витрат, удосконаленню системи корпоративного управління та зміцненню внутрішнього контролю. Окрему увагу доповідачка приділила впливу ESG-підходів на зниження репутаційних та регуляторних ризиків. Було наголошено, що міжнародні фінансові інституції, зокрема Світовий банк, враховують стандарти сталого розвитку під час оцінювання компаній і фінансування проєктів, що безпосередньо впливає на інвестиційну привабливість українського бізнесу.

Здобувачка вищої освіти 4 курсу спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування» Андеченко Ірина представила доповідь, присвячену основним напрямам регулювання стандартів ESG на національному та міжнародному рівнях. У своєму виступі вона проаналізувала сучасні підходи до нормативно-правового забезпечення сталого розвитку, окреслила ключові міжнародні ініціативи та стандарти звітності, а також розглянула перспективи гармонізації українського законодавства з європейськими вимогами. Було підкреслено, що запровадження прозорої ESG-звітності підвищує довіру інвесторів, кредиторів і партнерів, а також сприяє формуванню позитивного іміджу компаній на глобальному ринку.

Здобувач вищої освіти 4 курсу спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування» Бродський Артем зосередив увагу на оцінці фінансової ефективності ESG-інвестицій та їх впливі на довгострокову стійкість підприємств. У доповіді було проаналізовано взаємозв’язок між рівнем ESG-показників компанії та її ринковою капіталізацією, вартістю залучення капіталу, кредитним рейтингом і рівнем довіри з боку інвесторів. Було зазначено, що компанії з високими ESG-рейтингами демонструють кращу стійкість до економічних потрясінь, швидше відновлюються після криз та мають ширші можливості для залучення міжнародного фінансування. Окремо було акцентовано увагу на важливості управління нефінансовими ризиками — екологічними, соціальними, етичними та управлінськими — як складової загальної системи ризик-менеджменту підприємства.

Під час дискусійної частини засідання учасники обговорили проблеми впровадження ESG-принципів в українських реаліях, зокрема недостатню обізнаність бізнесу, потребу у вдосконаленні нормативної бази та необхідність формування культури відповідального інвестування. Разом з тим було підкреслено, що саме ESG-інструменти можуть стати фундаментом для якісної трансформації корпоративного сектору та інтеграції України у світовий економічний простір.

Засідання наукового гуртка стало платформою для наукового аналізу сучасних тенденцій розвитку сталого інвестування. Представлені доповіді здобувачів вищої освіти засвідчили високий рівень підготовки, аналітичного мислення та зацікавленості у дослідженні актуальних фінансово-економічних процесів. Обговорення підтвердило, що ESG-інвестиції є не лише сучасним трендом, а стратегічним інструментом забезпечення довгострокової фінансової стабільності, підвищення конкурентоспроможності та економічної безпеки України.

Під час засідання наукового гуртка було забезпечено досягнення окремих програмних результатів навчання спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування», зокрема щодо аналізу сучасних тенденцій розвитку фінансових ринків, застосування методів фінансового аналізу для оцінювання інвестиційних процесів, обґрунтування фінансово-економічної доцільності ESG-інвестування, оцінювання ризиків та презентації результатів наукових досліджень.

 

Особлива подяка нашим захисникам та захисницям, які боронять нас та надають можливість продовжувати наукову та навчальну діяльність на користь нашої країни!

Разом до перемоги!

Наукова бібліотека ХДАЕУ отримала для використання практичний посібник «Правила належної сільськогосподарської практики для фермерів, виробників та землекористувачів в Україні» (DOI: 10.35205/2025-978-617-635-210-5) від авторського колективу Геннон К.Ф., Розвадовскі Р.А., Ярещенко О.М., Бондарчук В.В., Крикуненко К.В., Паламарчук Р.П., Романова С А., Куліджанов Е.В., Мельник М.А., Гульванський І.М., Гармаш А.П.

Практичний посібник «Правила належної сільськогосподарської практики для фермерів, виробників та землекористувачів в Україні» сформовано та видано в межах Проєкту «інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (EU4Small Farms), що фінансується Європейським Союзом та імплементується NIRAS, у співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством захисту Довкілля та природних ресурсів України за експертної і методичної підтримки Державної уста «Інститут охорони ґрунтів України» («Держгрунтохорона»).

 

Автор: Наукова бібліотека ХДАЕУ.

27 лютого 2026 року відбулося засідання наукового гуртка «Захист і карантин рослин» з теми: «Вплив погодних умов в зимовий період на перезимівлю шкідників овочевих культур». До заходу долучилися викладачі та учасники студентських наукових гуртків «Дослідник» Поліського національного університету та «Фітосанітарний експерт» Одеського державного аграрного університету. Запрошений спікер – Мринський І. М., декан агрономічного факультету Херсонського державного аграрно-економічного університету, кандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин.

Ентомокомплекс фітофагів овочевих культур є надзвичайно різноманітним за видовим складом, таксономічними, біологічними та екологічними особливостями його представників, що вимагає ретельного науково обґрунтованого підходу до розроблення ефективної системи управління їх шкодочинністю. Одним із головних етапів формування стратегії захисту овочевих культур від шкідників є прогноз стану популяцій після перезимівлі, умови якої можуть суттєво вплинути на виживаність та чисельність особин, спроможних у наступному вегетаційному періоді до виходу з діапаузи, відродження з яєць чи інших стадій розвитку, а також здатність популяцій до швидкого розмноження та розселення в агроценозі. Низькі від’ємні температури, їх коливання, вологість ґрунту, глибина промерзання, висота снігового покриву та кількість опадів є потужними регулюючими чинниками, які необхідно враховувати під час складання прогнозу чисельності шкідників і формування системи захисних заходів.

Доповідач підкреслив, що, незважаючи на усталену думку про знищення більшості шкідників сильними морозами, умови цього року – зокрема стійкий сніговий покрив та відсутність різких відлиг – навпаки, можуть сприяти добрій перезимівлі ґрунтових фітофагів. У зв’язку з цим на початку вегетації можливе активне відновлення розвитку шкідників та раннє заселення посівів. Тому агровиробникам і фахівцям із захисту рослин необхідно завчасно планувати систему моніторингу, уточнювати прогнози чисельності та бути готовими до оперативного застосування заходів контролю.  

Учасники активно спілкувалися, аналізуючи можливі сценарії розвитку фітосанітарної ситуації навесні 2026 року, обговорювали практичні аспекти моніторингу чисельності шкідників та особливості прийняття управлінських рішень. Окрему увагу було приділено необхідності поєднання теоретичних знань із польовими спостереженнями та використанням даних метеорологічного аналізу.

 

Автори: Олена МАРКОВСЬКА, Тетяна ХОДОС

Доволі часто ми можемо почути фразу, що “Сила є — розуму не треба”! Абсолютно протилежну думку мають, висловлюють та доводять здобувачі вищої освіти Херсонського державного аграрно-економічного університету. Напередодні, в рамках освітньо-оздоровчого марафону викладачами кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту, організували та провели спортивну вікторину на тему «Наука фізичної активності: спорт, тіло, мозок!», під час якої здобувачі змогли продемонстрували височезний рівень  знань та грамотності в галузі фізичного виховання, спорту!

Не зважаючи на те, що марафон триває більше місяця, кількість здобувачів постійно збільшується. Так в спортивній вікторині, яка традиційно проводилась на платформі Kahoot, прийняло участь більше 45 учасників з різних факультетів Херсонського державного аграрно-економічного університету.

Вікторина мала три рівні складності і охоплювала питання з історії олімпійського руху, теорії та методики фізичного виховання, спортивної медицини, фізіології рухової активності, а також сучасних досягнень українських і світових спортсменів. Такий формат сприяв розвитку критичного мислення, комунікативних навичок, уміння швидко приймати рішення.

Учасники продемонстрували високий рівень теоретичної підготовки, ерудицію та щиру зацікавленість спортивною тематикою. Боротьба між учасниками точилась доволі безкомпромісна й протягом всієї вікторини лідер неодноразово змінювався. Непередбачуваність фінального результату додавала неймовірного напруження та емоційності даного заходу.

За підсумками вікторини переможці та призери були відзначені грамотами. Перше місце посів Басс Руслан, другу сходинку посіла Власенко Єлизавета, а третю – Луценко Роман.

Всі учасники отримали сертифікати учасників, які затверджують їх участь в інтелектуальній боротьбі. Проведення вікторини «Спорт і наука» підтвердило ефективність інтеграції освітнього й виховного компонентів у формуванні всебічно розвиненої особистості здобувача вищої освіти.

В підсумку спортивної вікторини здобувачі зазначили, що подібні заходи сприяють зміцненню академічної спільноти, популяризації спорту та формуванню цінностей здорового способу життя в студентському середовищі.

 

Автори: викладачі кафедри ТМФКС