ksau_admin

Кафедра гідротехнічного будівництва, водної та електричної інженерії Херсонського державного аграрно-економічного університету поповнилася новим сучасним обладнанням для проведення практичних і лабораторних робіт.

Після успішного виконання госпдоговірної теми № 24/25 «Визначення показників якості питної води та рекомендації по її покращенню у фізичної особи-підприємця Гавриленка Євгена Анатолійовича», за кошти, отримані від науково-дослідної діяльності, університет придбав водонепроникні портативні тестери для контролю якості води:

• pH/мВ/температурний тестер EZODO 7011,
• кондуктометр/солемір/термометр EZODO 7021.

Ці прилади дають змогу точно визначати рівень кислотності (pH), окисно-відновний потенціал (Eh/mV), електропровідність, солоність та температуру води. Їх використання підвищить якість навчального процесу та дозволить студентам отримати практичні навички з аналізу фізико-хімічних показників води при виконанні лабораторних робіт із дисциплін гідротехнічного та енергетичного спрямування.

Завдяки новому обладнанню здобувачі освіти зможуть працювати з реальними вимірювальними приладами, застосовувати знання з екологічного моніторингу, водопідготовки, енергозабезпечення водних систем і автоматизації процесів контролю якості води.

Такі інвестиції в матеріально-технічну базу кафедри сприяють розвитку практико-орієнтованого навчання, підготовці фахівців, здатних вирішувати сучасні завдання у сферах водної інженерії, гідроенергетики та екологічної безпеки.

 

Автор: Валентина Зубенко, Микола Волошин (07.11.25р.)

У рамках діяльності наукового гуртка «Аграрний інноватор» 6 листопада відбулося засідання, присвячене актуальній темі: «Роль збору та аналізу метеорологічних даних в агрономічній практиці сучасного агровиробництва». Захід зібрав здобувачів освітніх програм Агроінженерія, Агрономія, Садівництво та виноградарство, викладачів та фахівців аграрної сфери, які прагнуть розширити свої знання про вплив погодних умов на сільськогосподарські процеси.

До роботи наукового гуртка долучилася Вікторія ВІНОГРАДОВА, співробітниця Кіровоградського обласного центру гідрометеорології. Вона представила змістовну презентацію, в якій детально розкрила діяльність центру, його структуру та важливість метеорологічних спостережень для аграрного сектору. 

Основним акцентом доповіді було вивчення впливу кліматичних змін на екосистеми та сільське господарство регіону. Фахівець з гідрометеорології підкреслила важливість адаптації до нових умов, зокрема, впровадження стійких агротехнологій та моніторингу кліматичних показників. Також вона наголосила на необхідності співпраці між науковцями, урядом і місцевими громадами для ефективного реагування на виклики, пов’язані з глобальним потеплінням.

Під час обговорення учасники мали можливість поставити запитання та обмінятися думками щодо практичного застосування метеорологічних даних у своїй діяльності. Студенти активно цікавилися методами збору та аналізу інформації, а також можливостями співпраці з гідрометеорологічними установами.

Засідання стало не лише платформою для отримання нових знань, але й можливістю налагодити зв’язки між науковцями та практиками. Учасники висловили сподівання на подальшу співпрацю з Кіровоградським обласним центром гідрометеорології для розвитку агрономічної науки та практики в регіоні.

Таким чином, засідання гуртка «Аграрний інноватор» підтвердило свою роль у формуванні нових ідей та підходів до вирішення актуальних проблем агровиробництва, а також сприяло розвитку наукового потенціалу студентів університету.

 

Автор Ірина СОКОЛОВСЬКА

У рамках діяльності наукового гуртка «Аграрний інноватор» 6 листопада відбулося засідання, присвячене актуальній темі: «Роль збору та аналізу метеорологічних даних в агрономічній практиці сучасного агровиробництва». Захід зібрав здобувачів освітніх програм Агроінженерія, Агрономія, Садівництво та виноградарство, викладачів та фахівців аграрної сфери, які прагнуть розширити свої знання про вплив погодних умов на сільськогосподарські процеси.

До роботи наукового гуртка долучилася Вікторія ВІНОГРАДОВА, співробітниця Кіровоградського обласного центру гідрометеорології. Вона представила змістовну презентацію, в якій детально розкрила діяльність центру, його структуру та важливість метеорологічних спостережень для аграрного сектору. 

Основним акцентом доповіді було вивчення впливу кліматичних змін на екосистеми та сільське господарство регіону. Фахівець з гідрометеорології підкреслила важливість адаптації до нових умов, зокрема, впровадження стійких агротехнологій та моніторингу кліматичних показників. Також вона наголосила на необхідності співпраці між науковцями, урядом і місцевими громадами для ефективного реагування на виклики, пов’язані з глобальним потеплінням.

Під час обговорення учасники мали можливість поставити запитання та обмінятися думками щодо практичного застосування метеорологічних даних у своїй діяльності. Студенти активно цікавилися методами збору та аналізу інформації, а також можливостями співпраці з гідрометеорологічними установами.

Засідання стало не лише платформою для отримання нових знань, але й можливістю налагодити зв’язки між науковцями та практиками. Учасники висловили сподівання на подальшу співпрацю з Кіровоградським обласним центром гідрометеорології для розвитку агрономічної науки та практики в регіоні.

Таким чином, засідання гуртка «Аграрний інноватор» підтвердило свою роль у формуванні нових ідей та підходів до вирішення актуальних проблем агровиробництва, а також сприяло розвитку наукового потенціалу студентів університету.

 

Автор Ірина СОКОЛОВСЬКА

Профорієнтаційна робота в загальноосвітніх навчальних закладах – один із напрямів у діяльності викладачів кафедри лісового та садово-паркового господарства.

7 листопада було проведено он-лайн зустріч доцента кафедри лісового та садово-паркового господарства Тетяни БОЙКО та асистента Олени МОТУЗНОЇ з учнями 10 та 11 класів Херсонського ліцею №57. На зустрічі були підняті питання вибору майбутньої професії херсонської молоді, особливості вступної кампанії 2025 року, питання грантової державної підтримки здобувачів та ознайомлення школярів зі спеціальностями університету.

Викладачі також ознайомили учнів класу зі спеціальностями факультетів та особливості навчання в умовах війни. Нагадали учням про можливість навчання на підготовчих курсах до НМТ 2026. Наголосили на різноманітних можливостях, які є у здобувачів ХДАЕУ: особливості змішаного навчання, дуальна освіта, стажування в європейських університетах, отримання подвійних дипломів тощо. 

Розглянули з учнями актуальність та необхідність професій лісівника, майстра лісу, ландшафтного дизайнера, еколога, фахівця зеленого господарства, спеціаліста з водних біоресурсів та аквакультури для відновлення повоєнної Херсонщини.

Олена МОТУЗНА презентувала освітній спільноті проєкт озеленення ліцею, який вона виконала в рамках написання своєї магістерської роботи.   

Дякуємо за можливість проведення даного заходу адміністрації Херсонського ліцею №57 і вчителю біології та хімії Олесі Володимирівні Торбіній за допомогу в організації зустрічі!

Профорієнтаційна робота в загальноосвітніх навчальних закладах – один із напрямів у діяльності викладачів кафедри лісового та садово-паркового господарства.

7 листопада було проведено он-лайн зустріч доцента кафедри лісового та садово-паркового господарства Тетяни БОЙКО та асистента Олени МОТУЗНОЇ з учнями 10 та 11 класів Херсонського ліцею №57. На зустрічі були підняті питання вибору майбутньої професії херсонської молоді, особливості вступної кампанії 2025 року, питання грантової державної підтримки здобувачів та ознайомлення школярів зі спеціальностями університету.

Викладачі також ознайомили учнів класу зі спеціальностями факультетів та особливості навчання в умовах війни. Нагадали учням про можливість навчання на підготовчих курсах до НМТ 2026. Наголосили на різноманітних можливостях, які є у здобувачів ХДАЕУ: особливості змішаного навчання, дуальна освіта, стажування в європейських університетах, отримання подвійних дипломів тощо. 

Розглянули з учнями актуальність та необхідність професій лісівника, майстра лісу, ландшафтного дизайнера, еколога, фахівця зеленого господарства, спеціаліста з водних біоресурсів та аквакультури для відновлення повоєнної Херсонщини.

Олена МОТУЗНА презентувала освітній спільноті проєкт озеленення ліцею, який вона виконала в рамках написання своєї магістерської роботи.   

Дякуємо за можливість проведення даного заходу адміністрації Херсонського ліцею №57 і вчителю біології та хімії Олесі Володимирівні Торбіній за допомогу в організації зустрічі!

06 листопада відбувся науковий захід у рамках Фестивалю молодіжної науки-2025: «Ніч біомедичних та аграрно-ветеринарних наук», організований Радою молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України.

Захід об’єднав молодих науковців, викладачів та студентів з різних закладів вищої освіти України, які презентували свої наукові здобутки, інноваційні підходи до освіти та дослідницькі ідеї у сфері біомедицини, аграрних і ветеринарних наук.

На початку заходу учасників привітали:

пан Юрій Петрушенко, в.о. директора Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту;

пані Анастасія Сімахова, голова Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України.

У межах заходу Херсонський державний аграрно-економічний університет представив Рагуля Максим Русланович, старший викладач кафедри ветеринарії, гігієни та розведення тварин ім. В. П. Коваленка.

Він виступив із доповіддю на тему:

«Використання цифрових технологій у викладанні анатомії серця тварин».

У своїй доповіді та презентації науковець висвітлив можливості застосування сучасних цифрових технологій у навчальному процесі, зокрема під час вивчення анатомічної будови серця тварин. Було представлено приклади використання інтерактивних презентацій, віртуальних мікропрепаратів, 3D-моделей та рентгенологічних зображень, що сприяють глибшому розумінню морфологічного матеріалу студентами ветеринарних спеціальностей.

Окрему увагу доповідач приділив поєднанню традиційних методів навчання з цифровими інструментами, наголосивши на їхній ролі у формуванні практичних навичок майбутніх фахівців. Також було наведено приклади ефективного впровадження цифрових ресурсів у навчальний процес, що підтверджують позитивний вплив інноваційних технологій на якість освіти у сфері ветеринарної медицини.

Захід став яскравим прикладом активної участі молодих учених у розвитку сучасної науки та популяризації інноваційних підходів у вищій освіті України.

 

Автор: доцент Шнайдер С.Л., ст. викладач Рагуля М.Р.

06 листопада відбувся науковий захід у рамках Фестивалю молодіжної науки-2025: «Ніч біомедичних та аграрно-ветеринарних наук», організований Радою молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України.

Захід об’єднав молодих науковців, викладачів та студентів з різних закладів вищої освіти України, які презентували свої наукові здобутки, інноваційні підходи до освіти та дослідницькі ідеї у сфері біомедицини, аграрних і ветеринарних наук.

На початку заходу учасників привітали:

пан Юрій Петрушенко, в.о. директора Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту;

пані Анастасія Сімахова, голова Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України.

У межах заходу Херсонський державний аграрно-економічний університет представив Рагуля Максим Русланович, старший викладач кафедри ветеринарії, гігієни та розведення тварин ім. В. П. Коваленка.

Він виступив із доповіддю на тему:

«Використання цифрових технологій у викладанні анатомії серця тварин».

У своїй доповіді та презентації науковець висвітлив можливості застосування сучасних цифрових технологій у навчальному процесі, зокрема під час вивчення анатомічної будови серця тварин. Було представлено приклади використання інтерактивних презентацій, віртуальних мікропрепаратів, 3D-моделей та рентгенологічних зображень, що сприяють глибшому розумінню морфологічного матеріалу студентами ветеринарних спеціальностей.

Окрему увагу доповідач приділив поєднанню традиційних методів навчання з цифровими інструментами, наголосивши на їхній ролі у формуванні практичних навичок майбутніх фахівців. Також було наведено приклади ефективного впровадження цифрових ресурсів у навчальний процес, що підтверджують позитивний вплив інноваційних технологій на якість освіти у сфері ветеринарної медицини.

Захід став яскравим прикладом активної участі молодих учених у розвитку сучасної науки та популяризації інноваційних підходів у вищій освіті України.

 

Автор: доцент Шнайдер С.Л., ст. викладач Рагуля М.Р.

У кінці жовтня 2025 року професор кафедри гідротехнічного будівництва, водної та електричної інженерії Людмила Кузьмич була запрошена в якості спікера та панеліста на міжнародний форум World Food Prize Foundation’s Borlaug Dialogue 2025, який відбувся у місті Де-Мойн, штат Айова. США.

Borlaug Dialogue — це щорічна глобальна конференція, присвячена інноваціям у сфері продовольчої безпеки, сталого землекористування та аграрних технологій. Щороку подія об’єднує понад 1 500 учасників із більш ніж 60 країн світу, серед яких провідні науковці, урядовці, бізнес-лідери, міжнародні організації та експерти з розвитку сільських територій.

У межах цього престижного заходу організаторами було виділено панельну дискусію “Regenerative Recovery in Ukraine: Rebuilding from the Ground Up”, присвячену обговоренню шляхів відновлення аграрного сектору України після руйнувань війни через призму сталого управління ґрунтовими та водними ресурсами.
Серед головних питань, які були розглянуті:

• відновлення ґрунтів, збереження водних ресурсів і відбудова екосистем як основа продовольчої безпеки;
• уроки катастрофи на Каховській ГЕС і її довготривалі наслідки для довкілля та місцевих громад;
• стратегії рекультивації земель, розмінування, диверсифікації культур і впровадження інновацій у післявоєнному відновленні.

Участь професора Кузьмич Л.В. у цьому форумі є визнанням високого наукового потенціалу української меліоративної школи та свідчить про активну інтеграцію науковців ХДАЕУ у міжнародний дослідницький простір.

ХДАЕУ був представлена на глобальній арені як партнер, здатний запропонувати інноваційні рішення у сфері управління водними ресурсами, адаптації до змін клімату та сталого розвитку сільського господарства.

 

Автор: Людмила КУЗЬМИЧ (07.11.2025р.)

У кінці жовтня 2025 року професор кафедри гідротехнічного будівництва, водної та електричної інженерії Людмила Кузьмич була запрошена в якості спікера та панеліста на міжнародний форум World Food Prize Foundation’s Borlaug Dialogue 2025, який відбувся у місті Де-Мойн, штат Айова. США.

Borlaug Dialogue — це щорічна глобальна конференція, присвячена інноваціям у сфері продовольчої безпеки, сталого землекористування та аграрних технологій. Щороку подія об’єднує понад 1 500 учасників із більш ніж 60 країн світу, серед яких провідні науковці, урядовці, бізнес-лідери, міжнародні організації та експерти з розвитку сільських територій.

У межах цього престижного заходу організаторами було виділено панельну дискусію “Regenerative Recovery in Ukraine: Rebuilding from the Ground Up”, присвячену обговоренню шляхів відновлення аграрного сектору України після руйнувань війни через призму сталого управління ґрунтовими та водними ресурсами.
Серед головних питань, які були розглянуті:

• відновлення ґрунтів, збереження водних ресурсів і відбудова екосистем як основа продовольчої безпеки;
• уроки катастрофи на Каховській ГЕС і її довготривалі наслідки для довкілля та місцевих громад;
• стратегії рекультивації земель, розмінування, диверсифікації культур і впровадження інновацій у післявоєнному відновленні.

Участь професора Кузьмич Л.В. у цьому форумі є визнанням високого наукового потенціалу української меліоративної школи та свідчить про активну інтеграцію науковців ХДАЕУ у міжнародний дослідницький простір.

ХДАЕУ був представлена на глобальній арені як партнер, здатний запропонувати інноваційні рішення у сфері управління водними ресурсами, адаптації до змін клімату та сталого розвитку сільського господарства.

 

Автор: Людмила КУЗЬМИЧ (07.11.2025р.)

5-6 листопада 2025 року відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Поєднати минуле, сучасне й майбутнє»: краєзнавство на захисті історико-культурної спадщини України» в межах Восьмих краєзнавчих читань пам’яті академіка Петра Тронька.

У роботі конференції прийняла участь Оксана Токовило, завідувачка відділу Наукової бібліотеки Херсонського державного аграрно-економічного університету. Під час свого виступу вона розповіла про діяльність Народного музею історії ХДАЕУ: заснування, шлях становлення, проблеми і перспективи подальшого розвитку з врахуванням умов сьогодення.

Про досвід документування війни як краєзнавчої ініціативи Державного архіву Миколаївської області Картузов Костянтин Миколайович, заступник директора ДАМО.

Під час роботи другої секції «Краєзнавчі ініціативи бібліотек, музеїв, архівів, освітніх установ та громадських організацій у формуванні національної свідомості» прозвучали виступи науковців різних установ, присвячені українським постатям.

Так, про Віталія Сніжного, поета і публіциста, жертви сталінських політичних репресій,  розповів Бривко Микола Вікторович, науковий співробітник Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

З доповіддю «Родинні зв’язки архімандрита Мельхіседека Значко-Яворського: нові архівні свідчення та їх інтерпретація» виступив Пономарьов Олександр Михайлович, провідний науковий співробітник відділу давніх актів, кандидат історичних Центрального державного історичного архіву.

Поділились практичним досвідом роботи представники Педагогічного музею України (м. Київ)  та  Художньо-меморіального музею І. Ю. Рєпіна (м. Чугуїв, Харківська область).

Так, Рудницька Тетяна Олександрівна, старша наукова співробітниця Педагогічного музею України розповіла про форми популяризація постаті Валентина Отамановського (українського історика, краєзнавця, громадського і політичного діяча) через You Tube.

Шевченко Ольга Олексіївна, заступник директора з наукової роботи КЗ «Художньо-меморіальний музей І. Ю. Рєпіна» Харківської обласної ради більш детально розповіла про проєктну діяльність художньо-меморіального музею І.Ю. Рєпіна в умовах воєнного сьогодення, шляхи деколонізації спадщини та формування локальної ідентичності.

Впевнені, що участь у таких конференціях сприяють налагодженню партнерських зв’язків, обміну досвідом та народженню нових ідей для подальшої реалізації.

 

Автор: Наукова Бібліотека ХДАЕУ.