ksau_admin

26 березня в Україні відзначають День Національної гвардії України. На кафедрі будівництва, архітектури та дизайну відбулася кураторська година для студентів 3 курсу. Її провела куратор групи 192-3-Д Григорчук Ганна.

На занятті  розглянуто історію створення Національної гвардії України (НГУ). Національна гвардія України військове формування з правоохоронними функціями, створене для захисту суверенітету і територіальної цілісності держави, охорони громадського порядку та критичної інфраструктури.

Окреслено участь підрозділів НГУ у стримуванні російської агресії з 2014 року та у бойових діях періоду повномасштабної війни. У 2014 році гвардійці одними з перших зупиняли гібридну російську агресію. Вони звільнили Харківську ОДА, брали участь в оборонних боях за Слов’янськ, діяли в Попасній, Сєвєродонецьку, Лисичанську, обороняли Маріуполь.

У 2019–2020 роках підрозділи НГУ тримали оборону в районі Світлодарської дуги.

Після початку повномасштабного вторгнення підрозділи НГУ обороняли й звільняли Київщину, Чернігівщину, Сумщину. Вони вели бої за Рубіжне, Сєвєродонецьк, Бахмут, брали участь у контрнаступі на Харківщині та деокупації Херсонщини.

Військовослужбовці НГУ, зокрема підрозділу «Азов», стали ядром оборони Маріуполя та «Азовсталі». Гарнізон тримав оборону 86 днів, з них 82 — у повному оточенні.

У доповіді розглянуто сучасні формування Національної гвардії України— «Азов», «Буревій», «Кара-Даг», «Спартан», «Рубіж», «Хартія», «Червона калина», а також наведено приклади застосування аеророзвідки та роботи саперів.

Подано приклади військовослужбовців НГУ, удостоєних державних нагород: генерал-майора Сергія Кульчицького, якому звання Героя України присвоєно посмертно, та солдата Романа Гломби, який у 19 років отримав це звання.

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять військовослужбовців Національної гвардії України та всіх Захисників і Захисниць України, які загинули за незалежність і територіальну цілісність держави.

25 вересня 2026 року в Херсонському державному аграрно-економічному університеті за ініціативи Центру кар’єри відбулася студентська година за участю представників Національної поліції України.

 

Захід було організовано з метою ознайомлення здобувачів вищої освіти з можливостями працевлаштування, особливостями служби в поліції та перспективами професійного розвитку у правоохоронних органах.

Під час зустрічі представник поліції детально презентували структуру та основні підрозділи, у яких наразі відкриті вакансії. Студенти дізналися про специфіку роботи працівників поліції, їх функціональні обов’язки, зони відповідальності та особливості щоденної служби.

Особливу увагу було приділено умовам вступу на службу, вимогам до кандидатів, рівню заробітної плати, соціальним гарантіям та можливостям кар’єрного зростання у системі Національної поліції України.

Учасники заходу мали змогу поставити запитання та отримати вичерпні відповіді від представника правоохоронних органів, що сприяло формуванню більш повного уявлення про професію та перспективи роботи у цій сфері.

Проведення таких заходів є важливим елементом діяльності Центру кар’єри, спрямованої на налагодження ефективної взаємодії між студентами та роботодавцями, а також підтримку професійного самовизначення здобувачів освіти.

 

Автор: Центр кар’єри (25.03.2026)

 

Наукова бібліотека ХДАЕУ вітає всіх із величним святом Благовіщення Пресвятої Богородиці — днем, коли архангел Гавриїл приніс Діві Марії благу звістку про народження Спасителя. Це свято символізує початок спасіння людства, надію та світло, що приходить у наші серця.

Нехай у цей день кожен відчує мир і гармонію, а добрі новини наповнюють  життя. Благовіщення нагадує нам про силу віри, чистоту душі та важливість добрих справ.

• Про свято:

•         Дата святкування: у 2026 році Благовіщення відзначається 25 березня (за новоюліанським календарем, на який перейшли ПЦУ та УГКЦ). Раніше святкували 7 квітня, але тепер дата змістилася на 13 днів раніше.

•         Біблійне значення: подія описана в Євангелії від Луки (1:26–38), де архангел Гавриїл сповістив Марії про народження Ісуса Христа.

• Традиції в Україні:

•         освячення солі та проскур у храмі;

•         випускання птахів на волю як символ свободи;

•         особливе ставлення до землі — цього дня не можна копати чи садити, бо «земля відпочиває».

• Народне значення:

 Благовіщення символізує остаточне пробудження природи, перемогу весни над зимою.

 

Автор: Наукова бібліотека ХДАЕУ

У межах засідання гуртка учасники — здобувачі освіти першого року навчання спеціальностей D1 Облік і оподаткування, D2 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок, D7 Торгівля — розглядали ключові математичні концепції, що лежать в основі алгоритмів машинного навчання, зокрема лінійну алгебру, теорію ймовірностей, математичну статистику та оптимізаційні методи.

Особлива увага приділялася аналізу реальних прикладів використання штучного інтелекту в різних сферах – від медицини до фінансів.

Здобувачі вищої освіти:Микола РОМАНЕНКО, Микола РУДЕНКО, Євген ТИМЧЕНКО, Єлизавета ВЛАСЕНКО, Ніколь КУБАНЕЦ, Віктор КОВАЛЬОВ, Анастасія ПОПОВА, Аліна ШЕВЕРЯпідготували та представили доповіді з мультимедійними презентаціями результатів своїх досліджень та напрацювань з теми гуртка.

Представлені матеріали викликали жваве обговорення та сприяли глибшому розумінню теми.

У своїх виступах здобувачі також звернули увагу на переваги використання штучного інтелекту у вивченні математичних дисциплін, зокрема для візуалізації складних понять, індивідуалізації навчання та автоматизації розв’язування задач.

Водночас було наголошено на необхідності поєднання традиційних методів навчання з сучасними цифровими технологіями задля досягнення найкращих освітніх результатів.

Робота гуртка сприяє розвитку аналітичного мислення, навичок дослідницької діяльності та командної роботи. Участь у гуртку є важливим кроком для здобувачів освіти, які прагнуть пов’язати свою майбутню професійну діяльність із галуззю інформаційних технологій та штучного інтелекту.

Запрошуємо всіх зацікавлених здобувачів вищої освіти долучитися до роботи гуртка!

23.03.2026. Ірина ДЕБЕЛА, Тетяна БІЛОУСОВА

20 березня 2026 року здобувачі освітніх програм «Агроінженерія» та «Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство» долучилися до гостьової лекції освітнього проєкту «Агрокебети» на тему «Технічна інженерія».

Захід відбувся у форматі відкритого професійного діалогу. Лектором виступив Роман КУЗЬМІН − технічний директор компанії «TAS Agro», який поділився зі студентами сучасними підходами в інженерії, практичним досвідом роботи в галузі та актуальними тенденціями розвитку технічних систем.

Під час лекції студенти мали можливість ознайомитися з реальними кейсами, поставити запитання та отримати цінні поради щодо професійного розвитку. Такий формат взаємодії сприяє поєднанню теоретичних знань із практикою та підвищує мотивацію до навчання.

Автор: Анастасія МАЛЯРЧУК

У межах поширення сучасних освітніх практик та інтеграції наукових підходів у навчальний процес професор кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка Херсонського державного аграрно-економічного університету Наталія Бордюг виступила спікером обласного семінару для вчителів біології та географії на тему «Методики викладання природничих наук під час війни», організованого Одеський обласний гуманітарний центр позашкільної освіти та виховання.

Під час заходу було презентовано результати наукових досліджень на тему «Еколого-практичні кейси як інструмент розвитку відповідального ставлення до довкілля», а також авторський методичний посібник «Проєктні кейси “Екопростір майбутнього України”», що відображає сучасні підходи до формування екологічної культури та практичних навичок здобувачів освіти.

Представлені кейси базуються на принципах студентоцентрованого навчання, проєктного підходу та практикоорієнтованої підготовки, що безпосередньо відповідає вимогам освітніх програм Е2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища». Їх впровадження сприяє досягненню програмних результатів навчання, зокрема:

–       здатності здійснювати екологічний аналіз і оцінювання стану довкілля;

–       формуванню навичок розроблення та реалізації природоохоронних проєктів;

–       застосуванню міждисциплінарних підходів у вирішенні екологічних проблем;

–       прийняттю обґрунтованих управлінських рішень у сфері охорони довкілля;

–       розвитку відповідальності за результати професійної діяльності у контексті сталого розвитку.

Особливу увагу під час семінару було приділено ролі еколого-практичних кейсів як ефективного інструменту формування:

–       екологічного мислення та культури;

–       практичних умінь польових і аналітичних досліджень;

–       навичок командної роботи та комунікації;

–       критичного мислення та прийняття рішень в умовах невизначеності.

Запропоновані кейси охоплюють широкий спектр актуальних тем – від енергоефективності, сталого сільського господарства та урбаністичних екосистем до оцінки впливу забруднення, відповідального споживання та створення еколого-освітніх просторів у громадах. Такий підхід дозволяє інтегрувати навчання з реальними викликами та сприяє активній участі здобувачів у трансформації довкілля на локальному рівні.

Семінар став ефективною платформою для обміну досвідом, впровадження інноваційних освітніх методик та налагодження міжрегіональної співпраці, що є важливим елементом розвитку освітніх програм і забезпечення їх відповідності сучасним вимогам якості освіти.

Отримані напрацювання активно впроваджуються в освітній процес кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка та сприяють підготовці конкурентоспроможних фахівців, здатних працювати в умовах сучасних екологічних викликів і реалізовувати принципи сталого розвитку.

 

Автори: Віталій ПІЧУРА, Наталія БОРДЮГ, професори кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка

(23.03.2026р.)

Здобувачі вищої освіти кафедри менеджменту, маркетингу та інформаційних технологій Херсонського державного аграрно-економічного університету взяли активну участь у ХІІ Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Сучасний менеджмент: витоки, реалії та перспективи розвитку», яка відбулася на базі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького.

У межах конференції здобувачі ХДАЕУ не лише долучилися до обговорення актуальних питань розвитку менеджменту, а й гідно представили власні наукові напрацювання.

–                       Левченко Анастасія Олександрівна, здобувачка 1 курсу спеціальності 073 (D3) «Менеджмент», виступила з доповіддю на тему
«Leadership and managerial competencies in the context of the digital economy»
(науковий керівник – к.е.н., доцент Ганна Жосан).

–                       Ковальчук Дарина Олександрівна, здобувачка 3 курсу спеціальності 075, презентувала дослідження на тему:
«Інноваційні інструменти бізнесу на підтримку його стійкості в умовах військових загроз»
(науковий керівник – к.е.н., доцент Світлана Боліла).

–                      Сагайдак Олексій Миколайович, здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за спеціальністю 051 «Економіка», представив доповідь на тему:
«Agile-менеджмент як інструмент підвищення адаптивності підприємств аграрного сектору в умовах невизначеності»
(науковий керівник – к.е.н., доцент Ігор Олійник).

Усі учасники продемонстрували високий рівень підготовки, актуальність досліджень та здатність до аналітичного осмислення сучасних управлінських викликів.

Окремо варто відзначити, що за результатами участі здобувачі були відзначені сертифікатами, а завідувачці кафедри Ганні Жосанвручено подяку за підготовку здобувачів вищої освіти до участі у конференції, що підтверджує високий рівень наукового керівництва та активну участь кафедри у розвитку студентської науки.

Участь у подібних заходах сприяє формуванню професійних компетентностей, розвитку навичок публічних виступів та інтеграції здобувачів у наукову спільноту України.

Херсонський державний аграрно-економічний університет і надалі підтримує наукові ініціативи здобувачів, створюючи можливості для їх професійного зростання та реалізації в умовах сучасних викликів.

У межах інтернаціоналізації освітнього процесу та інтеграції європейського досвіду у підготовку фахівців здобувачі освітніх програм Е2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища» Херсонського державного аграрно-економічного університету успішно пройшли міжнародний онлайн-курс «Аграрна політика ЄС та майбутнє українського сільського господарства в контексті вступу до ЄС», який тривав з 26 лютого по 13 березня 2026 року.

Захід було організовано освітньою платформою Агрокебети у співпраці з Ukrainian Agribusiness Club та IAMO – одним із провідних європейських дослідницьких центрів у сфері аграрної економіки та сталого розвитку.

У межах курсу здобувачі прослухали 12 лекцій від провідних міжнародних експертів, серед яких Thomas Herzfeld, Stephan von Cramon-Taubadel, Alfons Balmann, Sebastian Lakner, Rudolf Mögele, Janine Pelikan та інші.

Навчальна програма охоплювала ключові аспекти Спільної аграрної політики ЄС (CAP), механізми державної підтримки агросектору, інструменти впровадження кліматично орієнтованих практик, а також екологічні стандарти, які є обов’язковими для функціонування на європейському ринку. Особливу увагу приділено питанням декарбонізації агровиробництва, збереження біорізноманіття, сталого управління ґрунтовими та водними ресурсами.

Участь у курсі безпосередньо сприяє досягненню програмних результатів навчання освітніх програм Е2 (101) та G2 (183), зокрема:

–       здатності аналізувати європейські екологічні політики та інтегрувати їх у професійну діяльність;

–       застосування знань щодо оцінювання екологічних ризиків і впливів агровиробництва на довкілля;

–       розроблення та впровадження екологічно безпечних технологій і управлінських рішень;

–       використання міжнародного досвіду та стандартів ЄС у сфері охорони довкілля;

–       формування навичок діяльності в умовах кліматичних змін і трансформації агросистем.

Аналіз аграрних моделей країн Центральної та Східної Європи дозволив здобувачам визначити ефективні шляхи адаптації українського аграрного сектору до вимог ЄС. Було підкреслено, що екологізація виробництва та впровадження принципів сталого розвитку є ключовими чинниками підвищення конкурентоспроможності України на європейському ринку.

Участь у міжнародному курсі є важливою складовою практикоорієнтованої підготовки та інтернаціоналізації освітніх програм, що відповідає сучасним вимогам забезпечення якості вищої освіти та акредитаційним підходам. Отримані знання та навички сприятимуть підготовці конкурентоспроможних фахівців, здатних ефективно працювати в умовах євроінтеграції та реалізовувати принципи сталого розвитку і Європейського зеленого курсу (Green Deal).

Кафедра екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка послідовно інтегрує міжнародний досвід у навчальний процес, забезпечуючи високий рівень підготовки здобувачів та їх відповідність сучасним викликам екологічної та аграрної трансформації.

Автор: Ольга Овезмирадова, доцент кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка

(23.03.2026р.)

23 березня 2026 року в комунальному закладі «Ліцей «Нова українська школа» Кропивницької міської ради відбулася змістовна профорієнтаційна зустріч для учнів випускних класів.

У межах заходу Жанна Федірко, доцент кафедри соціальних та поведінкових наук Херсонського державного аграрно-економічного університету, детально ознайомила одинадцятикласників із ключовими особливостями вступної кампанії 2026 року. Представниця університету презентувала широкий спектр сучасних освітніх програм, наголосивши на унікальних можливостях, які відкриваються перед студентами ХДАЕУ: від якісної теоретичної бази до практичної підготовки на провідних підприємствах галузі.

Під час спілкування особливий акцент зроблено на важливості усвідомленого вибору професії, що відповідає викликам часу. Жанна Федірко розповіла про найбільш актуальні та затребувані на сучасному ринку праці спеціальності, які можна опанувати в університеті, а також про переваги навчання в одному з найстаріших та найавторитетніших закладів освіти регіону.

Зустріч пройшла у теплій і конструктивній атмосфері, де кожен учень мав змогу отримати вичерпні відповіді на запитання щодо умов вступу, специфіки студентського самоврядування та реальних перспектив працевлаштування після здобуття диплома. Така активна комунікація з молоддю є важливим кроком у формуванні нової генерації фахівців, готових до розбудови економічного та соціального потенціалу країни.

 

Автори: Жанна ФЕДІРКО, Інна ВАРНАВСЬКА

У межах професійного розвитку здобувачі спеціальностей «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», «Облік і оподаткування» та «Торгівля і підприємництво» відвідали вебінар на тему «Національний банк України: історія та основні функції», спікером якого виступив керівник Музею грошей Національного банку України Денис Толочко. У ході заходу було висвітлено ключові етапи становлення та розвитку центрального банку, особливості запровадження національної валюти, а також виклики, що супроводжували проведення грошової реформи в Україні.

Здобувачам було представлено основні функції Національного банку України, серед яких: забезпечення стабільності грошової одиниці, реалізація монетарної політики, регулювання діяльності банківського сектору, організація готівкового обігу та здійснення валютного контролю. Значну увагу приділено інструментам грошово-кредитної політики, зокрема обліковій ставці, операціям на відкритому ринку та механізмам рефінансування банків.

Розглядалися особливості введення в обіг національної валюти – гривні, включаючи етапи грошової реформи, технічні та організаційні аспекти виготовлення банкнот і монет, а також заходи щодо забезпечення їх захисту від підробок. Було наведено приклади пам’ятних і ювілейних монет, що відображають історико-культурну спадщину України. Окремий блок слайдів був присвячений сучасним викликам, з якими стикається Національний банк України, зокрема забезпеченню фінансової стабільності в умовах глобальних економічних коливань, цифровізації банківських послуг та впровадженню інноваційних фінансових технологій.

Зазначена інформація викликала підвищену зацікавленість, оскільки дозволила не лише поглибити знання щодо діяльності центрального банку, а й сформувати системне бачення його ролі у розвитку національної економіки. Цікавим є той факт, що Національний банк України відіграє ключову роль не лише у забезпеченні стабільності грошової одиниці, але й у впровадженні сучасних фінансових технологій, зокрема розвитку безготівкових розрахунків і цифровізації банківських послуг. Наведені лектором приклади сприяли кращому усвідомленню масштабу та значущості діяльності центрального банку в сучасних умовах.

Висловлюємо подяку керівнику Музею грошей Національного банку України Денису Толочку за змістовну інформацію та цікаві факти.