Лютий 2026

17 лютого в Херсонський державний аграрно-економічний університет відбувся методичний семінар для науково-педагогічних працівників, присвячений актуальним питанням оформлення та оновлення силабусів навчальних дисциплін.

Захід об’єднав викладачів різних факультетів та кафедр, які зацікавлені в удосконаленні навчально-методичного забезпечення освітнього процесу. У центрі уваги були вимоги до структури силабусу відповідно до чинних нормативних документів, логіка побудови результатів навчання, їх відповідність освітній програмі, а також принципи прозорості та академічної доброчесності в організації освітнього процесу.

Під час семінару детально розглянуто обов’язкові структурні елементи силабусу, формулювання програмних результатів навчання та компетентностей, узгодженість між змістом дисципліни, методами навчання та формами оцінювання, типові помилки під час підготовки силабусів, рекомендації щодо оновлення змісту дисциплін з урахуванням сучасних освітніх тенденцій.

 Спікером заходу виступив Іван Мринський, декан агрономічного факультету, який поділився практичним досвідом розроблення силабусів, навів конкретні приклади вдалої структури документа та звернув увагу на важливість системного підходу до планування навчальної дисципліни. У форматі відкритого діалогу учасники мали можливість поставити запитання та обговорити проблемні аспекти підготовки навчально-методичних матеріалів.

Особливу зацікавленість семінар викликав у нових науково-педагогічних працівників та молодих спеціалістів, для яких питання правильного оформлення та оновлення силабусів є важливим етапом професійного становлення.

 

Автор: Навчально-методичний відділ (19.02.2026)

На базі кафедри соціальних та поведінкових наук Херсонського державного аграрно-економічного університету відбувся значущий науково-практичний захід –  круглий стіл з теми «Нові психологічні підходи і практики в реабілітації та відновленні». Подія об’єднала науковців, практиків та майбутніх фахівців для обговорення найгостріших викликів сьогодення через призму сучасних психологічних методик.

Із вітальним словом до учасників звернулася декан економічного факультету Наталя Кириченко, підкресливши актуальність обраної тематики для розвитку сучасної науки. Завідувач кафедри соціальних та поведінкових наук Інна Варнавська у своєму виступі наголосила, що важливою метою кафедри є не просто теоретичне обговорення, а глибокий аналіз реальної ефективності новітніх практик відновлення ментального здоров’я, що є критично важливо в період воєнного стану.

Особливого статусу заходу додала участь широкого кола запрошених експертів та представників державних і громадських інституцій. До дискусії долучилися: Вікторія Котова, майор поліції, кандидатка юридичних наук, оперуповноважена управління карного розшуку ГУНП в Кіровоградській області; Тетяна Тернавська, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри авіаційного менеджменту Української державної льотної академії; Наталя Цумарєва, кандидатка психологічних наук, голова ГО «Центр арттерапевтичної допомоги «Ресурс»; Галина Горська, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психологічного здоров’я та розвитку особистості ЦДУ ім. В. Винниченка; Наталія Салімова, проєктна менеджерка ГО «Мобільна волонтерська група»; Ксенія Ліснічук, керівниця клубу «Молодіжний простір»; Лілія Місюня, директорка КЗ «Кропивницький міський центр комплексної реабілітації» та координаторка Центрів життєстійкості; Лариса Радченко, клінічна психологиня Кіровоградської обласної лікарні; Сергій Радул, кандидат педагогічних наук, психолог психологічної служби Української державної льотної академії; Олександр Кришко, координатор Центру допомоги врятованим у Кропивницькому та регіональний координатор Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?»; Юлія Руденко, кандидатка педагогічних наук, фахівчиня Центру життєстійкості.

Програма круглого столу була насичена змістовними доповідями здобувачів вищої освіти кафедри. Ірина Сабуцька та Наталія Дудяк презентували можливості емоційної регуляції за допомогою МАК та арт-терапії. Питання професійного вигорання у психологів та медиків у межах реабілітаційної програми «Чаші – Тіло – Дихання» детально розкрили Яна Бородкіна, Христина Гуль. Наталія Іванова висвітлила особливості поєднання психодинамічного підходу з гіпнозом для реабілітації жінок у кризові періоди. Окрему увагу було приділено психологічному стану родин військовослужбовців у доповіді Жанни Красутської.

За підсумками зустрічі учасники сформували низку рекомендацій щодо впровадження інноваційних методик психологічної допомоги та саморегуляції, що дозволить фахівцям ефективно відповідати на складні виклики сьогодення та зміцнювати професійну стійкість.

Автор: Інна ВАРНАВСЬКА

19.02.2026 р. студенти спеціальностей 101 (Е2) «Екологія» та 183 (G2) «Технології захисту навколишнього середовища» мали нагоду доєднатися до  гостьової лекції за участі талановитих українських спортсменів, чемпіонів світу з кікбоксингу WAKO Анни та Віталія Дубини.

Під час лекції спортсмени розповіли про свій спортивний шлях, труднощі, наполегливість та самодисципліну на шляху до успіху. Зустріч пройшла у форматі дискусії, під час якої студенти мали можливість поставити запитання про режим харчування спортсменів, особливості щоденних тренувань, психологічну підготовку, подолання страху перед великими змаганнями.

Анна та Віталій відверто ділилися власним досвідом, розповідали про найяскравіші моменти своєї кар’єри, підтримку тренерів та родини. Спортсмени наголосили на важливості дисципліни, регулярних тренувань, оскільки саме постійна праця над собою формує витривалість, силу характеру та впевненість у власних можливостях.

Спілкування з чемпіонами надихнули учасників заходу на нові звершення не лише у спорті, а й у навчанні. Дякуємо Віталію та Анні за щиру розмову і професійні настанови! Представляючи Україну на міжнародній арені, вони нагадують світовій спільноті про силу духу, незламність та гідність нашої держави. Чекаємо на нові зустрічі та бажаємо нових перемог!

 

Автор: Ольга Овезмирадова, доцент кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка.

Науковий фронт тримає стрій! Цими днями доцентка кафедри публічного управління, права та гуманітарних наук нашого університету Юлія Главацька долучилися до роботи журі II етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України у 2025/2026 навчальному році,  секція «Англійська мова та англомовна література» (наказ № 18 від 03.02.2026 р.).

19 лютого 2026 року відбувся постерний захист робіт. Попри онлайн-формат, він став справжнім інтелектуальним батлом. Учні 9–11 класів м. Херсон та Херсонської області презентували свої здобутки, демонструючи не лише глибокі знання, а й вміння вести наукову дискусію з досвідченими науковцями.

Цьогоріч коло наукових інтересів юних дослідників вразило своєю актуальністю та різноплановістю:

– класика та сучасність: від комічних моделей Джерома, Сакі та Вудгауза як фундаменту британського гумору до аналізу транскодування англіцизмів у сучасному романі О. Русіної «Абрикоси розцвітають уночі»;

– соціальні виклики: глибоке занурення у проблему гендеру феміністичного дискурсу;

– мова сьогодення: дослідження особливостей військової лексики в англомовних ЗМІ та прагматичної функції стилістики світових брендів.

Аналізуючи виступи, Юлія Главацька зауважила, що хоча учні продемонстрували високу зацікавленість, справжня наука вимагає ще глибшого занурення в методологію та джерельну базу. Зокрема, юним дослідникам варто звернути увагу на:

– критичний аналіз першоджерел: не просто описувати явища, а шукати причинно-наслідкові зв’язки;

– академічну доброчесність та коректність цитувань: це фундамент, який вони продовжать освоювати вже в університетських стінах;

– аргументацію власних висновків: перехід від переказу теорій до обґрунтування власної наукової позиції.

Ми вітаємо учасників із успішним постерним захистом! Попереду ще багато відкриттів та наполегливої праці над науковим інструментарієм, адже шлях дослідника – це постійне самовдосконалення. Чекаємо на фінальну конференцію засідання секції «Англійська мова та англомовна література».

 

Автор – Юлія Главацька (19.02.2026)

18 лютого 2026 року викладачі кафедри землеустрою, геодезії та кадастру Ірина Баруліна та Андрій Мась разом зі здобувачами вищої освіти спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій» Херсонського державного аграрно-економічного університету взяли участь у всеукраїнському науково-практичному семінарі «Інтеграція землеустрою та природоохоронної справи: проблеми заповідання, межі охоронюваних територій, обмеження у землекористуванні», організованому Національним університетом біоресурсів і природокористування України спільно з ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» та ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України».

У межах семінару були представлені доповіді, присвячені ключовим проблемам інтеграції землеустрою та природоохоронної діяльності, питанням відповідності земельних угідь та цільового призначення, співвідношенню категорій земель і обмежень у їх використанні, а також ролі природоохоронних обмежень як інструменту збереження довкілля.

Особливу увагу учасники приділили практичним аспектам встановлення та уточнення меж територій природно-заповідного фонду, заповіданню нових територій, внесенню відомостей до Державного земельного кадастру, реєстрації обмежень у використанні земель, а також розробленню та погодженню документації із землеустрою щодо територій ПЗФ.

Для здобувачів освіти участь у заході стала можливістю поглибити розуміння взаємозв’язку між просторовим плануванням, земельним законодавством та природоохоронною політикою, а також ознайомитися з актуальними проблемами практичної реалізації заповідної справи в Україні. Обговорені питання є надзвичайно важливими в умовах реформування системи управління землями територіальних громад та посилення вимог до збереження природних ресурсів.

Кафедра й надалі сприятиме залученню здобувачів до професійних дискусій і науково-практичних заходів, що формують сучасне бачення розвитку землеустрою та просторового планування в Україні.

Автор: Ірина Баруліна, PhD, ст. викладач кафедри землеустрою, геодезії та кадастру, Андрій Мась, старший викладач кафедри землеустрою, геодезії та кадастру

17 лютого 2026 року, на секції «Матеріали та адаптивні технології» ми побачили проєкт, який доводить: інновації не мають кордонів, а українська освіта — незламна.

Від Херсонського державного аграрно-економічного університету участь, як члена журі МАН, прийняв к.т.н., доцент кафедри гідротехнічного будівництва, водної та електричної інженерії Сергій РАГУЛІН.

До уваги журі була представлена робота Сидорчук Вероніки, десятикласниці з Херсонської спеціалізованої школи №30. Її розробка — Інноваційний смарт-контейнер для контролю прийому ліків — це синтез інженерної думки та турботи про людину.

Вероніка не просто спроектувала корпус, а використала можливості 3D-друку для швидкого прототипування та інтегрувала мікроконтролери для автоматизації.

Проблема вчасного прийому ліків є критичною для мільйонів людей. Смарт-контейнер — це готове рішення, яке мінімізує людський фактор.

Це саме той приклад «розумного» пристрою, який підлаштовується під потреби користувача, сповіщаючи про необхідність процедури.

Особливо приємно бачити такий рівень підготовки від учениці з Херсона. Попри всі виклики, Вероніка разом із науковим керівником Ганною Миколаївною Слободян продемонстрували якісну наукову базу та технічну реалізацію.

Як член журі, я щиро захоплююся сміливістю молодих дослідників. Вони не просто виконують завдання, а й вирішують реальні проблеми людства за допомогою сучасних матеріалів та коду.

 

Автор: Рагулін С.В. (19.02.2026 р.)

Сьогодні, 18 лютого, у Херсонському державному аграрно-економічному університеті відбувся інформаційно-просвітницький захід, присвячений темі протидії вербуванню студентської молоді представниками ворожих спецслужб. В умовах гібридної війни питання національної безпеки, цифрової гігієни та правової обізнаності набувають особливої актуальності, тому зустріч стала важливою платформою для відкритого діалогу та роз’яснення реальних загроз.

Під час заходу учасники дізналися про типові методи, які використовує ворог для залучення молоді до протиправної діяльності. Йшлося про так звані «пастки легкого заробітку» в соціальних мережах і месенджерах, коли за фото об’єктів інфраструктури або передачу інформації пропонують грошову винагороду; про диверсії, що маскуються під «кур’єрські послуги» чи інші підробітки; а також про психологічні маніпуляції, гейміфікацію, шантаж і встановлення довірливих або псевдоромантичних контактів з метою отримання чутливої інформації.

Окрему увагу було приділено правовим наслідкам таких дій. Студентам нагадали, що державна зрада та диверсія в умовах воєнного стану караються позбавленням волі строком від 15 років до довічного ув’язнення. Наголошено також, що ілюзія анонімності в мережі є хибною — правоохоронні органи оперативно встановлюють осіб, причетних до злочинної діяльності. Водночас підкреслено важливий аспект: добровільне повідомлення про спробу вербування до моменту вчинення злочину може стати підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

Учасники отримали чіткий алгоритм дій «Stop — Save — Report»: негайно припинити спілкування, зберегти докази листування та дані профілю, повідомити поліцію за номером 102 або звернутися до Служба безпеки України через гарячу лінію 0 800 501 482 чи офіційні канали зв’язку.

 

Автор: Навчально-методичний відділ (18.02.2026)

Небесна Сотня – це символ жертовності та незламності українського народу. Так називають героїв, які загинули під час Революції Гідності у 2013-2014 роках, відстоюючи право України на свободу, демократію та європейське майбутнє.

Взимку 2013 року українці вийшли на Майдан Незалежності в Києві, протестуючи проти відмови влади від курсу на євроінтеграцію. Протести переросли у масштабний рух за гідність, права людини та справедливість. У лютому 2014 року силові структури застосували зброю проти мирних демонстрантів. Саме тоді сотні людей віддали своє життя.

Небесна Сотня – це понад 100 українців різного віку, професій та регіонів. Серед них були студенти, вчителі, робітники, науковці, митці. Їх об’єднало прагнення жити у вільній країні, де цінується людська гідність. Жертва Небесної Сотні стала переломним моментом новітньої історії України. Їхня боротьба надихнула мільйони українців і показала світові, що свобода варта життя. Пам’ять про них живе у серцях людей, у назвах вулиць, меморіалах, піснях та книгах.

Небесна Сотня – це не лише сторінка історії, а й моральний дороговказ для сучасних і майбутніх поколінь. Вони нагадують нам, що свобода ніколи не дається легко, але завжди варта того, щоб її відстоювати.

 

Автор: Наукова бібліотека ХДАЕУ

 21 лютого в Україні та світі відзначають Міжнародний день рідної мови –  дату, що нагадує про важливість збереження мовного розмаїття та захисту рідного слова. З нагоди свята відбулася тематична зустріч зі здобувачами вищої освіти, яку організували і провели доценти Інна Варнавська та Галина Матусяк.

Особливий акцент під час заходу було зроблено на тому, що зустріч відбулася у межах реалізації стратегічних ініціатив Міністерства освіти і науки України, спрямованих на утвердження української мови в усіх сферах суспільного життя та зміцнення мовної стійкості громадян. Організатори наголосили, що в умовах сучасних викликів державна мова є не лише засобом комунікації, а й потужним інструментом національної безпеки та культурного спротиву.

Під час обговорення модератори акцентували на важливості бездоганного володіння українською мовою в освітньому процесі та майбутній професійній діяльності. Учасники дискутували про культуру ділового мовлення, чистоту лексики та роль мовної етики у формуванні професійного іміджу сучасного фахівця. Доценти Інна Варнавська та Галина Матусяк зауважили, що популяризація рідного слова серед молоді та дотримання мовних норм є ознакою високої громадянської відповідальності та патріотизму.

Зустріч пройшла у форматі живого діалогу, де студенти мали змогу висловити власні думки щодо розвитку українського контенту та збереження мовної самобутності в цифровому просторі. Захід став важливим кроком у вихованні свідомого ставлення до рідної мови як живого скарбу, що потребує щоденного плекання та поваги, адже саме мова є основою нашої духовної незалежності.

Автор: доцент Інна ВАРНАВСЬКА

 19 лютого професоркою кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка Ларисою ПОТРАВКОЮ у межах вивчення дисципліни «Стратегія сталого розвитку» проведено тематичну лекцію, присвячену Дню Державного Герба України – Тризуба – символу української державності, волі та незламного духу народу, одному з найзагадковіших знаків світової цивілізації. Звернення до історико-культурної спадщини в контексті сталого розвитку є надзвичайно важливим, адже формування стійкого майбутнього неможливе без усвідомлення глибинних ціннісних основ нації.

Сила Тризуба нерозривно пов’язана з історією нашої держави та особливо яскраво проявляється в епохи національного піднесення й державотворення. Символ, що пройшов крізь століття, став знаком тяглості традиції, духовної спадкоємності та національної ідентичності – тих чинників, які формують засади сталого суспільного розвитку.

Лекторка представила вагомі наукові праці, присвячені дослідженню Тризуба, передусім доробок українського вченого Володимира Січинського та його фундаментальну працю «Тризуб і прапор України». Видання цієї книги мало складну історію і стало доступним українському читачеві лише у 1995 році. На сторінках свого дослідження науковець наголошує на необхідності розглядати Тризуб у широкому історичному та культурному контексті – як явище, що формувалося впродовж століть і відображає еволюцію української державницької ідеї.

Під час лекції було висвітлено історію виникнення Тризуба, його розвиток та трансформації, місцеві відмінності й особливості трактування в різні історичні періоди. Окрему увагу приділено межам поширення Тризуба, що був і залишається символом нашої духовності, культурної спадщини та державного буття.

Такі міждисциплінарні обговорення сприяють глибшому розумінню взаємозв’язку історії, культури та стратегічного бачення майбутнього, формують відповідальне ставлення до національної спадщини як важливої складової сталого розвитку України.

 

Автор: Віталій ПІЧУРА, завідувач кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка.